Господь – мені помічник, і я не злякаюсь нікого: що зробить людина мені? — Євр. 13:6.
Аби належно поводитись в житті, бути здатним приймати життєві випробування і труднощі, в міру їх надходження, та приймати їх в правильному дусі, яким керує Господь, – в дусі, який радіє в труднощах і трактує їх як радісні, – потрібно позбутися всякого страху перед людиною, який веде в пастку. І це вказівка нашого Господа, щоб ми боялися Єгову, а не смертних людей. Праведний сміливий як лев, лагідний як голубка і покірний як ягня. Це особливе поєднання повинно характеризувати кожного християнина, і сумніваємось, що його можна знайти ще десь. – R 5951
* * *
Цей вірш містить одне з найцінніших запевнень від Господа для нас серед опозиції з боку людей щодо вірних. Найбільше, що можуть зробити люди, це вбити тіло. Але вони не можуть знищити нового серця, розуму і волі, котрі повстануть у воскресінні мертвих. Крім того, Бог встановив межу їхньої опозиції щодо нас, бо до них відносяться слова: «Досі ти дійдеш, не далі». Господь не дозволить зробити нам нічого, хіба-що захоче, щоб ми були добре випробувані, а це вийде на добро нашого нового серця, розуму і волі. Небесний Отець багато разів це підтверджував, даючи нам допомогу в часі опозиції людей, незалежно від того, чи походила вона з боку церкви, держави, капіталу, світу праці, родини чи суспільства. Часом здавалося, що Його поміч довго не надходить, але вона завжди надходила у відповідний час, згідно з запевненням цього вірша. Це запевнення, підтримане Божим провидінням в нашому житті, приводить до того, що ми можемо з відвагою «перетерпіти такий перекір… від грішних», направлений проти нас.
Ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів — Мат. 1:21.
Помічання цих незначних подій, через які Боже провидіння приготувало народження нашого Спасителя і послання Євангельської звістки, зміцняє віру Господнього люду. Роздумування про Божу опіку в минулому, навіть в малих справах, дає підставу для довір’я до Божої мудрості і до того, що Він подбає про ті обриси Його Плану, які ще належать до майбутнього – сповнення усіх надзвичайно великих і цінних обітниць, зосереджених в Тому, Хто народився у Віфлеємі. Отже, усвідомлення Божого провидіння в більших справах Божого Плану стимулює також нашу віру в Боже провидіння щодо особистих і більш приватних справ Його люду. – R 2555
* * *
Імена, які давалися біблійним героям, мали значення, бо стосувались характеру, праці, служіння, досвіду і типічної спорідненості з особами чи речами з ними пов’язаними. Це підтверджує ім’я, вибране Богом для Месії. Ісус є латинським відповідником єврейського Єгошуа або Єшуа (Єгова є спасінням) і вказує на службові функції нашого Господа. Його люд становлять всі ті, які у цьому й наступному Віці наближаються до Бога через Нього. Людство знаходиться під прокляттям, владою і наслідками гріха. Заслуга нашого Господа, приписана посвяченим, звільняє їх від прокляття гріха. За посередництвом Божого Духа, Слова і Провидіння Він поступово звільнить їх від сили і влади гріха, а у воскресінні мертвих остаточно звільнить від всіх наслідків гріха. Пізніше, через застосування Своєї заслуги, наш Господь звільнить світ від прокляття гріха, а через Свій Священицький, Посередницький, Царський, Законодавчий, Суддівський, Пророчий і Отцівський Уряд Він визволить від сили і наслідків гріха тих всіх, котрі слухняно стануть його людом. Алілуя, що за Спаситель! Він має силу спасти!