Теж недбалий у праці своїй – то брат марнотратнику — Пр. 18:9.
Ми не можемо дивитись на марнотратство якої-небудь Господньої дитини без відчуття, що, не дивлячись на те, яким великим є її поступ в пізнанні розуму Господнього в певних відношеннях, вона все ще має певні недоліки в цьому відношенні. Оцінення дару і пошана для Дарителя містить в собі поняття старанності і доморядництва в стосунку до тих всіх дарів, які приходять до нас від нашого Небесного Отця – як дочасних, так і духовних. Згідно з приповістями нашого Господа, Він вимірює нашу любов і ревність відповідно до міри вживання або надуживання талантів, можливостей і благословенств, уділених нам тепер. – R 3332
* * *
Дух людини недбалої є духом марнотратства. Недбалий марнує свій час, який є цінним і незворотнім. Він марнує свої таланти, які міг би удосконалювати. Втрачає можливості, які переходять до інших. Марнує енергію, яка іржавіє від бездіяльності. Втрачає репутацію, якої ніколи не поверне. Втрачає товаришів, які його залишають. Втрачає свій достаток, який забирається від нього. Руйнує свій характер, а це понижує його. Марнує своє життя, яке забирається від нього. Втрачає вічність, яка є для нього втраченою. Тому нехай недбальство буде далеко від нас як Господніх святих!
Улюблені, якщо ми переконуємося, що Бог визнав нас за гідних зазирнути в сувій Його Плану, який Він відпечатав для нас через нашого благословенного Господа Ісуса, Лева з племені Юди, то ми повинні доказувати нашу гідність і надалі заглядати в нього та читати про дивовижні речі Його права – через наш вірний послух і повну лояльність у всьому. Не легковажмо цим великим привілеєм зарахування нас до гідних участі в благословенній службі відбивання світла Божої Правди! Стараймось доказати, що ми є цінними дорогими каменями, справжніми діамантами, які щиро приймають і чудово передають іншим світло Правди, вірно переносячи найсуворіші утиски, які Бог може допустити на нас, тому що, як будемо вірні в тих малих речах, то у властивому часі будемо також визнані за гідних бути з Христом в силі й великій славі. – R 3103
* * *
Це питання нашого вірша стосується того, хто був гідним стати Тлумачем і Виконавцем Божого Плану. Могутній ангел, який поставив це питання, представляє Угоду Закону, яка під час Єврейського віку не знайшла нікого гідного, хто міг би стати Тлумачем і Виконавцем Божого Плану; а богобоязливі люди того і теперішнього віку були засмучені від того, що Закон доказав грішність всього людства. Нехай буде благословенна ласка нашого Бога, тому що Він, завдяки Своїй Мудрості, Справедливості, Любові і Силі, знайшов для нас джерело життя, що діє в Ісусі Христі і через Ісуса Христа, Агнця, «що призначений був іще перед закладинами світу»! Силач між вождями Божого люду не тільки виконав кожну вимогу Справедливості, досконало дотримуючись всіх її приписів, а також беручи на себе його вирок на Адама і його рід, але також виконав кожну пропозицію Любові, вповні використовуючи кожну можливість жертви. Він гідний! Так, Він увесь – пожадання!