Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань. Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так — Євр. 10:32, 33.
Навіть найсильніші з братів потребують помочі, підбадьорення та підтримки інших. Господь так розпорядився, щоб ми не почувалися цілком самодостатніми, і щоб навіть наше властиве сполягання на Господа вимагало співпраці, підбадьорення, співчуття і любові співпрацівників у винограднику. Чи ж не погодиться з цим твердженням той, хто хоч трохи витерпів тягар дня та спекоту в служінні Євангелії? Отже тут є дорога, завдяки якій багато з дорогого Божого люду, котрі не мають багато талантів або нагод служіння, можуть бути співпрацівниками і помічниками в євангельській праці. – R 3143
* * *
Люд Господа може терпіти за Правду двояко: коли, обороняючи її, явно стягує на себе шквал докорів та безліч страждань з боку тих, хто ненавидить Правду; або коли, стаючи при своїх визначніших братах, котрі обороняють Правду, стягує на себе різноманітні переслідування. Всілякі переслідування, добровільно зношувані задля Господньої справи, є цінними в Його очах.
Ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів — Мат. 1:21.
Помічання цих незначних подій, через які Боже провидіння приготувало народження нашого Спасителя і послання Євангельської звістки, зміцняє віру Господнього люду. Роздумування про Божу опіку в минулому, навіть в малих справах, дає підставу для довір’я до Божої мудрості і до того, що Він подбає про ті обриси Його Плану, які ще належать до майбутнього – сповнення усіх надзвичайно великих і цінних обітниць, зосереджених в Тому, Хто народився у Віфлеємі. Отже, усвідомлення Божого провидіння в більших справах Божого Плану стимулює також нашу віру в Боже провидіння щодо особистих і більш приватних справ Його люду. – R 2555
* * *
Імена, які давалися біблійним героям, мали значення, бо стосувались характеру, праці, служіння, досвіду і типічної спорідненості з особами чи речами з ними пов’язаними. Це підтверджує ім’я, вибране Богом для Месії. Ісус є латинським відповідником єврейського Єгошуа або Єшуа (Єгова є спасінням) і вказує на службові функції нашого Господа. Його люд становлять всі ті, які у цьому й наступному Віці наближаються до Бога через Нього. Людство знаходиться під прокляттям, владою і наслідками гріха. Заслуга нашого Господа, приписана посвяченим, звільняє їх від прокляття гріха. За посередництвом Божого Духа, Слова і Провидіння Він поступово звільнить їх від сили і влади гріха, а у воскресінні мертвих остаточно звільнить від всіх наслідків гріха. Пізніше, через застосування Своєї заслуги, наш Господь звільнить світ від прокляття гріха, а через Свій Священицький, Посередницький, Царський, Законодавчий, Суддівський, Пророчий і Отцівський Уряд Він визволить від сили і наслідків гріха тих всіх, котрі слухняно стануть його людом. Алілуя, що за Спаситель! Він має силу спасти!