А слово на часі своєму – яке воно добре! Золоті яблука на срібнім тарелі – це слово, проказане часу свого — Пр. 15:23; 25:11.
Коли ми говоримо з тими, хто має вуха, щоб слухати і розпитують про шлях до Господа, пам’ятаймо, що в житті людей бувають великі кризи, особливі моменти, коли одне слово може бути вартіснішим і вагомішим, аніж сотні або тисячі слів в інший час і за інших обставин. Будьмо завжди напоготові в Господній службі, чи це для нас буде зручна пора чи незручна, з задоволенням віддавати своє життя за братів. Однак, ми маємо відрізняти те, що для нас невчасно, від того, що невчасно для інших, і охоче служити їм в будь-яку пору, навіть незручну для нас, якщо це зручна пора для інших. Не нав’язуймося нікому з Євангелією невпору, хоч це було б зручною нагодою для нас. – R 3122
* * *
Є час мовчати, є час говорити. Є речі, про які потрібно говорити, а є такі, що про них краще змовчати. Хто говорить, коли потрібно мовчати, хто говорить те, про що не потрібно розповідати, той є нерозумним і приносить шкоду. Натомість, той, хто мовчить, коли треба мовчати, хто утримується від невідповідних, шкідливих зауважень, хто у слушний спосіб і у відповідному дусі висловлює речі, яких вимагає час, місце, нагода й особа, є мудрим і корисним. Здібність висловлювати відповідні речі у відповідному дусі і у відповідний спосіб, при відповідній нагоді й у відповідному часі та місці, а також до відповідної особи – є достоїнством рідкісним, цінним і плідним. Вчімося старанніше, щоб змогли правильно вибирати ті речі, про які говоримо, дух і спосіб говорення, властиву пору, нагоду і місце, в якому говоримо, а також осіб, до яких говоримо. А тоді наші слова будуть щораз кращі, тому що будуть висловлені вчасно.
Ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів — Мат. 1:21.
Помічання цих незначних подій, через які Боже провидіння приготувало народження нашого Спасителя і послання Євангельської звістки, зміцняє віру Господнього люду. Роздумування про Божу опіку в минулому, навіть в малих справах, дає підставу для довір’я до Божої мудрості і до того, що Він подбає про ті обриси Його Плану, які ще належать до майбутнього – сповнення усіх надзвичайно великих і цінних обітниць, зосереджених в Тому, Хто народився у Віфлеємі. Отже, усвідомлення Божого провидіння в більших справах Божого Плану стимулює також нашу віру в Боже провидіння щодо особистих і більш приватних справ Його люду. – R 2555
* * *
Імена, які давалися біблійним героям, мали значення, бо стосувались характеру, праці, служіння, досвіду і типічної спорідненості з особами чи речами з ними пов’язаними. Це підтверджує ім’я, вибране Богом для Месії. Ісус є латинським відповідником єврейського Єгошуа або Єшуа (Єгова є спасінням) і вказує на службові функції нашого Господа. Його люд становлять всі ті, які у цьому й наступному Віці наближаються до Бога через Нього. Людство знаходиться під прокляттям, владою і наслідками гріха. Заслуга нашого Господа, приписана посвяченим, звільняє їх від прокляття гріха. За посередництвом Божого Духа, Слова і Провидіння Він поступово звільнить їх від сили і влади гріха, а у воскресінні мертвих остаточно звільнить від всіх наслідків гріха. Пізніше, через застосування Своєї заслуги, наш Господь звільнить світ від прокляття гріха, а через Свій Священицький, Посередницький, Царський, Законодавчий, Суддівський, Пророчий і Отцівський Уряд Він визволить від сили і наслідків гріха тих всіх, котрі слухняно стануть його людом. Алілуя, що за Спаситель! Він має силу спасти!