Буде пити з струмка на дорозі, тому то підійме Він голову! — Пс. 110:7.
Ми хочемо просити Господа, нашого Учителя й Голову, про щораз більші благословенства, коли ми з новою ревністю стараємося вірно і радісно пити зі струмка життєвих досвідів, аби з них черпати мудрість, яка пристосує і приготує нас до служіння в майбутньому, яка також краще пристосує і приготує нас до Його служіння в теперішньому часі, і завдяки Його ласці виробить в нас здатність звіщати Його чесноти в усіх важких обставинах і перипетіях життя, аби ми могли славити Господа в наших тілах і дусі, які є Його. П’ючи зі струмка, навчімося від малих пташенят, які, коли п’ють, постійно підіймають свої голівки, ніби дякуючи Богові. Завжди дякуймо нашому Господу за кожен життєвий досвід, за кожен урок, за кожне випробування, зараховуючи їх до нашого духовного розвитку! – R 2935
* * *
Струмок в цьому вірші представляє Боже Слово і життєві досвіди. Цей образ говорить про подорожування по дорозі, вздовж якої тече струмок чистої води. З цього струмка спрагнені мандрівники можуть напитися і втамувати свою спрагу. Наш дорогий Відкупитель знайшов струмок Слова, який плинув для Його підкріплення вздовж усієї Його подорожі – з нього Він пив і був підкріплений. Подібно до Нього і ми, подорожуючи до Небесного Сіону, повинні пити з цього прохолодного, освіжаючого струмка так часто, як будемо потребувати підкріплення. Подібно Ісус пив зі струмка життєвих досвідів, засвоюючи нові уроки, які приготували Його до нових випробувань. Життєві досвіди навчать також нас нових уроків, помічних в майбутніх випробуваннях. Тільки найтупіші учні не в стані нічого навчитися з досвіду, найкращого вчителя. Не будучи з цього класу, навчаймося як зі Слова Божого, так і з життєвих досвідів тих уроків, яких вчить нас Господь.
Ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів — Мат. 1:21.
Помічання цих незначних подій, через які Боже провидіння приготувало народження нашого Спасителя і послання Євангельської звістки, зміцняє віру Господнього люду. Роздумування про Божу опіку в минулому, навіть в малих справах, дає підставу для довір’я до Божої мудрості і до того, що Він подбає про ті обриси Його Плану, які ще належать до майбутнього – сповнення усіх надзвичайно великих і цінних обітниць, зосереджених в Тому, Хто народився у Віфлеємі. Отже, усвідомлення Божого провидіння в більших справах Божого Плану стимулює також нашу віру в Боже провидіння щодо особистих і більш приватних справ Його люду. – R 2555
* * *
Імена, які давалися біблійним героям, мали значення, бо стосувались характеру, праці, служіння, досвіду і типічної спорідненості з особами чи речами з ними пов’язаними. Це підтверджує ім’я, вибране Богом для Месії. Ісус є латинським відповідником єврейського Єгошуа або Єшуа (Єгова є спасінням) і вказує на службові функції нашого Господа. Його люд становлять всі ті, які у цьому й наступному Віці наближаються до Бога через Нього. Людство знаходиться під прокляттям, владою і наслідками гріха. Заслуга нашого Господа, приписана посвяченим, звільняє їх від прокляття гріха. За посередництвом Божого Духа, Слова і Провидіння Він поступово звільнить їх від сили і влади гріха, а у воскресінні мертвих остаточно звільнить від всіх наслідків гріха. Пізніше, через застосування Своєї заслуги, наш Господь звільнить світ від прокляття гріха, а через Свій Священицький, Посередницький, Царський, Законодавчий, Суддівський, Пророчий і Отцівський Уряд Він визволить від сили і наслідків гріха тих всіх, котрі слухняно стануть його людом. Алілуя, що за Спаситель! Він має силу спасти!