А що ти зберіг слово терпіння Мого, то й Я тебе збережу від години випробовування, що має прийти на ввесь всесвіт, щоб випробувати мешканців землі — Об. 3:10.
Це особлива нагорода для тих, котрі в теперішньому житті, в Лаодикійському періоді, біжать в перегонах з витривалою терпеливістю. Хоча уникнення години випробування не було нашим привілеєм, то, однак, нашим привілеєм є посідання особливого зрівноважуючого благословенства, тому що ми живемо в час Господньої парусії (присутності). Отож, ми можемо втішатися спільнотою з Ним, Його вказівками, духовною поживою, яка подається сьогодні як «харч в пору» в такий спосіб і в такій мірі, в якій жоден з вірних в минулих періодах не міг їх мати. Однак, як можемо сподіватись, ця найвища милість є відповідно зрівноважена витонченими і суворими випробуваннями години спокуси, що приходить на цілий світ. Якщо коли-небудь і була потрібна терпелива витривалість, то тим більше тепер. – R 2790
* * *
Згадана тут година є названа годиною випробовування, тому що в часі її тривання переважали великі випробування, що торкнулися всього людського роду, а особливо Церкви, правдивої і номінальної. Для номінального і правдивого Божого люду ці випробування були суворі, особливо в шести загальних напрямках: заперечуванні Викупу, недовірстві, комбінаціонізмі, реформізмі, контрадикціонізмі та революціонізмі. Тоді як Філадельфійській Церкві не дано тих особливих випробувань, Лаодикійська Церква мусила їх пережити. Тому Господь дав своїм вірним Лаодикійського періоду особливу поміч у вигляді своєчасного світла, викликаного Господньою Парусією та Епіфанією. Обриси революціонізму години випробовування тривали одночасно з Епіфанією, «ясним світінням», яке вивело на світло революціонізм і багато інших речей.
Ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів — Мат. 1:21.
Помічання цих незначних подій, через які Боже провидіння приготувало народження нашого Спасителя і послання Євангельської звістки, зміцняє віру Господнього люду. Роздумування про Божу опіку в минулому, навіть в малих справах, дає підставу для довір’я до Божої мудрості і до того, що Він подбає про ті обриси Його Плану, які ще належать до майбутнього – сповнення усіх надзвичайно великих і цінних обітниць, зосереджених в Тому, Хто народився у Віфлеємі. Отже, усвідомлення Божого провидіння в більших справах Божого Плану стимулює також нашу віру в Боже провидіння щодо особистих і більш приватних справ Його люду. – R 2555
* * *
Імена, які давалися біблійним героям, мали значення, бо стосувались характеру, праці, служіння, досвіду і типічної спорідненості з особами чи речами з ними пов’язаними. Це підтверджує ім’я, вибране Богом для Месії. Ісус є латинським відповідником єврейського Єгошуа або Єшуа (Єгова є спасінням) і вказує на службові функції нашого Господа. Його люд становлять всі ті, які у цьому й наступному Віці наближаються до Бога через Нього. Людство знаходиться під прокляттям, владою і наслідками гріха. Заслуга нашого Господа, приписана посвяченим, звільняє їх від прокляття гріха. За посередництвом Божого Духа, Слова і Провидіння Він поступово звільнить їх від сили і влади гріха, а у воскресінні мертвих остаточно звільнить від всіх наслідків гріха. Пізніше, через застосування Своєї заслуги, наш Господь звільнить світ від прокляття гріха, а через Свій Священицький, Посередницький, Царський, Законодавчий, Суддівський, Пророчий і Отцівський Уряд Він визволить від сили і наслідків гріха тих всіх, котрі слухняно стануть його людом. Алілуя, що за Спаситель! Він має силу спасти!