«Не можете Богові служити й мамоні». Досвід і спостереження це підтверджують. І тому, як правило, ми бачимо, що люди є або холодні або гарячі в духовних справах. Ми маємо «шукати ж найперш [головним чином] Царства Божого». Це означає, що воно має бути нашим головним стремлінням і має займати увесь наш час, увагу, мислення, енергію, вплив і засоби, які ми маємо – речі, що необхідні для теперішнього життя, само собою зрозуміло, тут виключені. Але наша любов і ревність будуть виявлятися пропорційно бажанню жертвувати при потребі навіть ці речі на користь небесних. – R 2764
* * *
Наш Господь під двома панами мав на увазі не тих, чиї інтереси і цілі є однакові, але тих, чиї інтереси і цілі суперечать одні одним. Інакше б ми не могли служити Богу і Христу як нашим панам. Ми можемо служити Їм, бо Їхні інтереси і цілі є ідентичними. Але інтереси і цілі Бога і сатани суперечать одні одним, тому ми не можемо служити їм обом. По тій самій причині не можемо служити Христу і антихристу, тілу і Духові, теперішньому світу і майбутньому, омані і Правді. Чим швидше ми це зрозуміємо і будемо відповідно діяти, тим краще буде для нас як Християн.
Вірші Зоріння: 42. Статті з Вартової Башти: R 5666
Питання: Чи я своєму посвяченні служив згідно з Правдою на цьому тижні? Кому я служив? Що мені допомагало, а що перешкоджало в односторонності посвячення? Яких результатів я досягнув?
Теж недбалий у праці своїй – то брат марнотратнику — Пр. 18:9.
Ми не можемо дивитись на марнотратство якої-небудь Господньої дитини без відчуття, що, не дивлячись на те, яким великим є її поступ в пізнанні розуму Господнього в певних відношеннях, вона все ще має певні недоліки в цьому відношенні. Оцінення дару і пошана для Дарителя містить в собі поняття старанності і доморядництва в стосунку до тих всіх дарів, які приходять до нас від нашого Небесного Отця – як дочасних, так і духовних. Згідно з приповістями нашого Господа, Він вимірює нашу любов і ревність відповідно до міри вживання або надуживання талантів, можливостей і благословенств, уділених нам тепер. – R 3332
* * *
Дух людини недбалої є духом марнотратства. Недбалий марнує свій час, який є цінним і незворотнім. Він марнує свої таланти, які міг би удосконалювати. Втрачає можливості, які переходять до інших. Марнує енергію, яка іржавіє від бездіяльності. Втрачає репутацію, якої ніколи не поверне. Втрачає товаришів, які його залишають. Втрачає свій достаток, який забирається від нього. Руйнує свій характер, а це понижує його. Марнує своє життя, яке забирається від нього. Втрачає вічність, яка є для нього втраченою. Тому нехай недбальство буде далеко від нас як Господніх святих!