Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї! — Пс. 25:9.
Така вдача необхідна тим, які хочуть одержати мудрість, що походить згори. Вони мусять мати покірну оцінку своїх слабостей і браку мудрості, бо інакше не зможуть добровільно і щиро прийняти до свого серця мудрості, яку Богу сподобалось дати в теперішній час тільки тим, котрі мають відповідний стан серця. Також можна зауважити, що ця покора розуму є необхідною як підстава для духа здорового розуму, бо хто ж міг би бути в стані думати справедливо, розумно, безсторонньо, як не той, хто має покірну вдачу? Тому ми мусимо погодитися, що покора є головною складовою частиною характеру або розуму Христового. –– R 2585
* * *
Щоб бути в стані вчитися, треба бути покірним. Покора є необхідною, якщо ми хочемо, щоб нас навчав Бог: тільки ті, котрі очистять себе від свого «я», можуть бути наповнені Богом. Бо, власне, так випорожнені, вони є приготовані до отримання знань, що значно перевершують вершини людської мудрості, тому що Сам Бог буде їх великим Учителем, а Його мудрість охоплює всі речі.
Співзвучні вірші: Пс. 22:27; 37:11; 76:9,10; 147:6; 149:4; Екл. 10:4; Іс. 11:4; 29:19; Соф. 2:3; Мат. 5:5,38-42; 11:29; 1 Кор. 6:7; 2 Кор. 10:1; Гал. 6:1; Еф. 4:1,2; Кол. 3:12,13; 2 Тим. 2:24,25; 1 Пет. 3:4.
Пісні:
Вірші Зоріння: 69. Статті з Вартової Башти: R 5370
Питання: Які я мав досвідчення цього тижня, пов’язані з думкою цього вірша? Як я їх прийняв? Яким був результат?