А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, – подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску — Мат. 7:26.
Надії, збудовані на Божих обітницях і не підкріплені ділами, є надіями збудованими на піску. І це лише питання часу, коли настане велика проба, яка покаже, що такі надії виявляться більше, ніж марними. Тоді виявиться, що такі надії розчарували тих, хто їх мав, хто почувався безпечним у власному переконанні, що має уділ в Царстві. І, навпаки, ті, які будують з послухом, серце і уста яких визнають і шанують Господа, діла яких підтверджують їх віру, а їхні плоди свідчать про їх живе споріднення з Господом, перейдуть через усі життєві бурі і ніколи не будуть зрушені, ніколи не похитнуться, тому що вони знаходяться на міцному фундаменті. – R 3317
* * *
Слова Ісуса і науки Біблії є виразами рівнозначними, тому що Бог дав Святе Письмо через Свого Сина до і під час Його передлюдського існування. Слухати «Його слів» означає розуміти їх. Реагують на них тільки тихі. Без сумніву, немудрим є той, хто їх розуміє, але не піддається їхньому впливу. Всі його зусилля чинити надзвичайні речі в Ім’я Господа в результаті закінчаться невдачею, якщо йдеться про розвиток подібності до Христа, а тим самим характер, який подобається Богу. Структура віри такої особи, наче дім, збудований на піску, буде знесена дощами, вітрами, бурями та повінню часу Великого Утиску, що прийдуть на нього і на весь світ.
Теж недбалий у праці своїй – то брат марнотратнику — Пр. 18:9.
Ми не можемо дивитись на марнотратство якої-небудь Господньої дитини без відчуття, що, не дивлячись на те, яким великим є її поступ в пізнанні розуму Господнього в певних відношеннях, вона все ще має певні недоліки в цьому відношенні. Оцінення дару і пошана для Дарителя містить в собі поняття старанності і доморядництва в стосунку до тих всіх дарів, які приходять до нас від нашого Небесного Отця – як дочасних, так і духовних. Згідно з приповістями нашого Господа, Він вимірює нашу любов і ревність відповідно до міри вживання або надуживання талантів, можливостей і благословенств, уділених нам тепер. – R 3332
* * *
Дух людини недбалої є духом марнотратства. Недбалий марнує свій час, який є цінним і незворотнім. Він марнує свої таланти, які міг би удосконалювати. Втрачає можливості, які переходять до інших. Марнує енергію, яка іржавіє від бездіяльності. Втрачає репутацію, якої ніколи не поверне. Втрачає товаришів, які його залишають. Втрачає свій достаток, який забирається від нього. Руйнує свій характер, а це понижує його. Марнує своє життя, яке забирається від нього. Втрачає вічність, яка є для нього втраченою. Тому нехай недбальство буде далеко від нас як Господніх святих!