Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім’я Його ви, що святим послужили та служите — Євр. 6:10.
Жодна Божа дитина не повинна бути задоволена в часі жнива проминаючими днями та цінними нагодами служби і співпраці з іншими, не здіймаючи щоденно царський прапор і не звіщаючи публічно чесноти Того, Хто покликав її з темряви до світла, або ж не допомагаючи і не співпрацюючи з тими, яких Господь у Своєму провидінні поставив у більш корисне становище в публічній службі. – R 3152
* * *
Діяльність і праця, що випливає з любові, за яку беруться святі задля взаємного розвитку і вдосконалення на подобу Христа, насамперед, повинна бути виявлена в Його Ім’я, для Божої слави. Таку діяльність і працю любові – О, велична думка! – Бог оцінює, і таким чином Його справедливість не дозволяє Йому про неї забути.
Співзвучні вірші: Пр. 14:31; 22:9; 28:27; 31:20; Мат. 10:40-42; 18:5,6; Дії 11:29; 24:17; Рим. 12:13; 15:25,26; 2 Кор. 8:9; 1 Сол. 1:3, 6,7; 2 Тим. 1:18.
Пісні:
Вірші Зоріння: 380. Статті з Вартової Башти: R 5818
Питання: Які я мав досвідчення на цьому тижні, пов’язані з цим віршом? Як вони проходили? Які були результати?
Сьогоднішня манна
9 ТравняОтже, як ви прийняли були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть, бувши вкорінені й збудовані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас навчено, збагачуючись у ній з подякою — Кол. 2:6,7.
Загальна думка вчителів фальшивих доктрин, які вважають, що утвердження в вірі не є потрібним ані доцільним, є наступна: бути так утвердженим означає бути фанатиком. Це є правдою у випадку особи нечесної в своїх стремліннях щодо прийняття і непохитної оборони того, що ніколи не було доказане ані здоровою логікою, ані авторитетом Біблії. Але той, хто в простоті віри, опираючись на авторитет Бога, приймає Його Слово, не є немудрим фанатиком. І такі, і лише такі, що так роблять, є утверджені в Правді. Різниця між утвердженим і непохитним християнином та фанатиком полягає в тому, що один утверджений в Правді, тоді як інший – в неправді. – R 3215
* * *
Ми приймаємо Ісуса Христа як Господа, піддаючи свою волю і приймаючи Його волю як нашу власну. Так має бути завжди. Ми вкорінені в Ньому, коли з Нього черпаємо заспокоєння наших потреб. Ми на Ньому збудовані, коли будуємо характер, подібний до Його характеру. Ми утверджені в вірі, згідно з Його Словом, коли непорушно в ньому залишаємось. І збагачуємось в вірі з подякою, коли з вдячністю зростаємо в ній.
Співзвучні вірші: Ів. 1:12; Фил. 1:27; 1 Сол. 4:1; Юди 3, 20; Еф. 2:20-22; 3:17; 4:1; Кол. 1:23; 3:17; Іс. 61:3; 1 Кор. 3:9,11; 1 Пет. 2:5; 2 Пет. 2:12; Дії 20:32; 2 Кор. 1:21.
Пісні:
Вірші Зоріння: 23. Статті з Вартової Башти:
R 5557
Питання: Які я мав досвідчення на цьому тижні, пов’язані з думкою цих віршів? Як я їх сприйняв? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? Який був результат?