Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його — Як. 1:12.
Якби ми могли зберегти в пам’яті той факт, що кожне випробування, кожне переслідування, кожна життєва трудність, допущена на тих, які склали з Господом угоду жертви, є задумані, щоб перевірити їх, щоб випробувати їхню любов і переконатися, чи їхній характер утверджений, вкорінений і зміцнений в праведності, а також чи будується в любові, то всі ці випробування, труднощі і спокуси ми побачили б у новому світлі, і це дуже нам допомогло б у веденні доброї боротьби віри і здобутті перемоги. Ми сказали б собі, що якщо на підставі тих малих випробувань Господь перевіряє мою любов і відданість Йому, то я буду старанно використовували їх як сприятливі нагоди для виявлення моєму Господу повноти моєї любові та відданості Йому та Його справі, не дивлячись на те, чи це незначні чи дуже важливі справи. – R 2257
* * *
Проба в цьому вірші означає випробування, досвідчення. Витерпіти пробу значить радісно зносити випробування, переможно тривати в праведності. Християнське життя наповнене випробуваннями. Ми мусимо бути випробувані і схвалені по кожному пункту характеру, перш, ніж будемо визнані гідними. Благословенні ми, коли очікуємо на випробування, бо це нас приготовляє до них. А подвійно благословенні, коли випробовувані, бо це дає нам можливість перемогти. Потрійно благословенні, коли вірно триваємо в наших випробовуваннях аж до цілковитої перемоги, коли успішне завершення наших випробувань здійснить наші надії. Вічне життя в Царстві, включно з усім, що з ним пов’язане, в значенні характеру, природи, перспектив, почестей, спільності, спадщини і праці, з певністю стане нашим. Бог зобов’язався до цього присягою, даною «насінню», а «насіння» складається з тих посвячених осіб, які люблять Бога понад усе.
Ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів — Мат. 1:21.
Помічання цих незначних подій, через які Боже провидіння приготувало народження нашого Спасителя і послання Євангельської звістки, зміцняє віру Господнього люду. Роздумування про Божу опіку в минулому, навіть в малих справах, дає підставу для довір’я до Божої мудрості і до того, що Він подбає про ті обриси Його Плану, які ще належать до майбутнього – сповнення усіх надзвичайно великих і цінних обітниць, зосереджених в Тому, Хто народився у Віфлеємі. Отже, усвідомлення Божого провидіння в більших справах Божого Плану стимулює також нашу віру в Боже провидіння щодо особистих і більш приватних справ Його люду. – R 2555
* * *
Імена, які давалися біблійним героям, мали значення, бо стосувались характеру, праці, служіння, досвіду і типічної спорідненості з особами чи речами з ними пов’язаними. Це підтверджує ім’я, вибране Богом для Месії. Ісус є латинським відповідником єврейського Єгошуа або Єшуа (Єгова є спасінням) і вказує на службові функції нашого Господа. Його люд становлять всі ті, які у цьому й наступному Віці наближаються до Бога через Нього. Людство знаходиться під прокляттям, владою і наслідками гріха. Заслуга нашого Господа, приписана посвяченим, звільняє їх від прокляття гріха. За посередництвом Божого Духа, Слова і Провидіння Він поступово звільнить їх від сили і влади гріха, а у воскресінні мертвих остаточно звільнить від всіх наслідків гріха. Пізніше, через застосування Своєї заслуги, наш Господь звільнить світ від прокляття гріха, а через Свій Священицький, Посередницький, Царський, Законодавчий, Суддівський, Пророчий і Отцівський Уряд Він визволить від сили і наслідків гріха тих всіх, котрі слухняно стануть його людом. Алілуя, що за Спаситель! Він має силу спасти!