Кожен досвід повинен бути для нас помічним. Якщо на початку ми були полохливими і голосно кликали про поміч, то згодом отримували її, можливо, з доганою: «Маловірний». Але як ми отримуємо урок за уроком, Учитель очікуватиме – і ми також маємо цього сподіватися – більшої віри, більшого довір’я, більшого миру і більшої радості в Господі, більшої переконаності в Його присутності з нами і в Його турботі про нас, а також в Його силі визволити нас з рук противника і з усякого зла, і остаточно безпечно припровадити нас до бажаної пристані – до Царства. — R 3324
* * *
Деколи бурі, які трапляються християнському морякові в подорожах по морю теперішніх злих умов, призводять до того, що корабель його віри є близький до перекинення. Іншим разом вони призводять до наповнення водою розпачі, наражають на небезпеку затоплення, і майже завжди через свій натиск її води кидають ним з одного боку в інший. Під час таких бурь не забуваймо, що Господь, котрий наказує вітрам і хвилям, є близько, як наш Захисник. Це звільнить наші серця від страху, що корабель нашої віри потоне. Як галілейська буря, так і наші бурі неспокою піддадуться Його потужному: «Мовчи, перестань!». І вони втихомиряться аж до досконалого спокою. Знаючи про це, не біймося, і нехай нам не забракне віри, бо ж Він є з нами!
Теж недбалий у праці своїй – то брат марнотратнику — Пр. 18:9.
Ми не можемо дивитись на марнотратство якої-небудь Господньої дитини без відчуття, що, не дивлячись на те, яким великим є її поступ в пізнанні розуму Господнього в певних відношеннях, вона все ще має певні недоліки в цьому відношенні. Оцінення дару і пошана для Дарителя містить в собі поняття старанності і доморядництва в стосунку до тих всіх дарів, які приходять до нас від нашого Небесного Отця – як дочасних, так і духовних. Згідно з приповістями нашого Господа, Він вимірює нашу любов і ревність відповідно до міри вживання або надуживання талантів, можливостей і благословенств, уділених нам тепер. – R 3332
* * *
Дух людини недбалої є духом марнотратства. Недбалий марнує свій час, який є цінним і незворотнім. Він марнує свої таланти, які міг би удосконалювати. Втрачає можливості, які переходять до інших. Марнує енергію, яка іржавіє від бездіяльності. Втрачає репутацію, якої ніколи не поверне. Втрачає товаришів, які його залишають. Втрачає свій достаток, який забирається від нього. Руйнує свій характер, а це понижує його. Марнує своє життя, яке забирається від нього. Втрачає вічність, яка є для нього втраченою. Тому нехай недбальство буде далеко від нас як Господніх святих!