«Ти добром Своїм рік вкороновуєш»
— Псалом 65:12
Коли ми аналізуємо керівництво Божого провидіння у нашому житті протягом минулого року, то бажаємо, щоб Божа доброта i милосердя побуджували нашу віру i довір’я до Нього в наступаючому році.
Відповідний погляд назад з нашого боку мусить напевно викликати в нашому серці відчуття подяки за минулі благословенства, а також побудити нас до більшої довіри щодо майбутності, бо ми свідомі того, що наше визволення вже ближче, аніж було тоді, коли ми вперше увірували.
Роздум …
Відповідним буде для нас зробити особисту оцінку наших стосунків з Богом при кінці року, i запитати самого себе: Як я стою, Господи? Чи минулий рік наблизив мене до Тебе? Чи я старанно досліджував Слово?
Чи я зберіг Твою святу волю на першому місці в моєму житті? А найголовніше, чи шукав я Твоєї присутності так часто, як я це повинен чинити; чи доручав я кожен день Твоїй опіці i чи пам’ятав про те, щоб дякувати Тобі за кожне благословенство при кінці кожного дня? Чи моя любов до Тебе є тепер більшою, аніж рік тому? Чи я люблю моїх товаришів у вірі більше, аніж рік тому? Чи ми тепер ближчі один одному? Більш поблажливі? Менш критичні? Чи я став більш співчутливим i люблячим, навіть по відношенню до тих, які є в світі, пам’ятаючи, що Ісус помер за них всіх? Чи завжди я був простодушним i щирим перед усіма?
… i Відновлення
Правдоподібно, більшість з нас має якісь причини, аби жалкувати i відчуває, що ми повинні поступати краще, але новий рік дає нову нагоду, щоб поступати в обновленні життя. «I не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, – добро, приємність та досконалість» (Рим. 12:2). Очікуючи на встановлення нового неба й нової землі, постановімо на початку цього нового року зробити його найкращим роком в нашому житті до цих пір – роком найбільших надій, найбільших зусиль i Господньої ласки, найбільших успіхів в переборюванні світу та його духа, у перемаганні самих себе, в звеличуванні Бога i благословенні Його люду. Нехай Бог благословляє нас всіх разом i кожного окремо!
TP № 487, ’03:64