Коли ми аналізуємо керівництво Божого провидіння у нашому житті протягом минулого року, то бажаємо, щоб Божа доброта i милосердя побуджували нашу віру i довір’я до Нього в наступаючому році.
Відповідний погляд назад з нашого боку мусить напевно викликати в нашому серці відчуття подяки за минулі благословенства, а також побудити нас до більшої довіри щодо майбутності, бо ми свідомі того, що наше визволення вже ближче, аніж було тоді, коли ми вперше увірували.
Роздум …
Відповідним буде для нас зробити особисту оцінку наших стосунків з Богом при кінці року, i запитати самого себе: Як я стою, Господи? Чи минулий рік наблизив мене до Тебе? Чи я старанно досліджував Слово?
Чи я зберіг Твою святу волю на першому місці в моєму житті? А найголовніше, чи шукав я Твоєї присутності так часто, як я це повинен чинити; чи доручав я кожен день Твоїй опіці i чи пам’ятав про те, щоб дякувати Тобі за кожне благословенство при кінці кожного дня? Чи моя любов до Тебе є тепер більшою, аніж рік тому? Чи я люблю моїх товаришів у вірі більше, аніж рік тому? Чи ми тепер ближчі один одному? Більш поблажливі? Менш критичні? Чи я став більш співчутливим i люблячим, навіть по відношенню до тих, які є в світі, пам’ятаючи, що Ісус помер за них всіх? Чи завжди я був простодушним i щирим перед усіма?
… i Відновлення
Правдоподібно, більшість з нас має якісь причини, аби жалкувати i відчуває, що ми повинні поступати краще, але новий рік дає нову нагоду, щоб поступати в обновленні життя. «I не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, – добро, приємність та досконалість» (Рим. 12:2). Очікуючи на встановлення нового неба й нової землі, постановімо на початку цього нового року зробити його найкращим роком в нашому житті до цих пір – роком найбільших надій, найбільших зусиль i Господньої ласки, найбільших успіхів в переборюванні світу та його духа, у перемаганні самих себе, в звеличуванні Бога i благословенні Його люду. Нехай Бог благословляє нас всіх разом i кожного окремо!
Ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів — Мат. 1:21.
Помічання цих незначних подій, через які Боже провидіння приготувало народження нашого Спасителя і послання Євангельської звістки, зміцняє віру Господнього люду. Роздумування про Божу опіку в минулому, навіть в малих справах, дає підставу для довір’я до Божої мудрості і до того, що Він подбає про ті обриси Його Плану, які ще належать до майбутнього – сповнення усіх надзвичайно великих і цінних обітниць, зосереджених в Тому, Хто народився у Віфлеємі. Отже, усвідомлення Божого провидіння в більших справах Божого Плану стимулює також нашу віру в Боже провидіння щодо особистих і більш приватних справ Його люду. – R 2555
* * *
Імена, які давалися біблійним героям, мали значення, бо стосувались характеру, праці, служіння, досвіду і типічної спорідненості з особами чи речами з ними пов’язаними. Це підтверджує ім’я, вибране Богом для Месії. Ісус є латинським відповідником єврейського Єгошуа або Єшуа (Єгова є спасінням) і вказує на службові функції нашого Господа. Його люд становлять всі ті, які у цьому й наступному Віці наближаються до Бога через Нього. Людство знаходиться під прокляттям, владою і наслідками гріха. Заслуга нашого Господа, приписана посвяченим, звільняє їх від прокляття гріха. За посередництвом Божого Духа, Слова і Провидіння Він поступово звільнить їх від сили і влади гріха, а у воскресінні мертвих остаточно звільнить від всіх наслідків гріха. Пізніше, через застосування Своєї заслуги, наш Господь звільнить світ від прокляття гріха, а через Свій Священицький, Посередницький, Царський, Законодавчий, Суддівський, Пророчий і Отцівський Уряд Він визволить від сили і наслідків гріха тих всіх, котрі слухняно стануть його людом. Алілуя, що за Спаситель! Він має силу спасти!