ПИТАННЯ: «Апостольський символ віри» каже про Ісуса, що Він «був розп’ятий, і помер, і був похований, зійшов у ад. Третього дня воскрес із мертвих». Чи Святе Письмо вчить, що Ісус зійшов у ад?
ВІДПОВІДЬ: Пророцтво, що міститься в Пс. 16:10, каже: «Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління». В день сходження Святого Духа Апостол Петро звернув увагу на те, яким чином виконалося це пророцтво. Він сказав про Давида, що «у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду [в гадесі; отже, гебрайське слово шеол в Пс. 16:10 і грецьке слово гадес, яке тут вжите, є рівнозначними], ані тіло Його не зазнає зотління» (Дії 2:31). Тому Святе Письмо насправді навчає, що Ісус пішов, зійшов до аду (шеолу або гадесу, а не пекла!), як вчить «апостольський символ віри» (хоча нема ніякого доказу, що Апостоли коли-небудь його написали чи авторизували).
Ти ж даси Йому ймення Ісус, бо спасе Він людей Своїх від їхніх гріхів — Мат. 1:21.
Помічання цих незначних подій, через які Боже провидіння приготувало народження нашого Спасителя і послання Євангельської звістки, зміцняє віру Господнього люду. Роздумування про Божу опіку в минулому, навіть в малих справах, дає підставу для довір’я до Божої мудрості і до того, що Він подбає про ті обриси Його Плану, які ще належать до майбутнього – сповнення усіх надзвичайно великих і цінних обітниць, зосереджених в Тому, Хто народився у Віфлеємі. Отже, усвідомлення Божого провидіння в більших справах Божого Плану стимулює також нашу віру в Боже провидіння щодо особистих і більш приватних справ Його люду. – R 2555
* * *
Імена, які давалися біблійним героям, мали значення, бо стосувались характеру, праці, служіння, досвіду і типічної спорідненості з особами чи речами з ними пов’язаними. Це підтверджує ім’я, вибране Богом для Месії. Ісус є латинським відповідником єврейського Єгошуа або Єшуа (Єгова є спасінням) і вказує на службові функції нашого Господа. Його люд становлять всі ті, які у цьому й наступному Віці наближаються до Бога через Нього. Людство знаходиться під прокляттям, владою і наслідками гріха. Заслуга нашого Господа, приписана посвяченим, звільняє їх від прокляття гріха. За посередництвом Божого Духа, Слова і Провидіння Він поступово звільнить їх від сили і влади гріха, а у воскресінні мертвих остаточно звільнить від всіх наслідків гріха. Пізніше, через застосування Своєї заслуги, наш Господь звільнить світ від прокляття гріха, а через Свій Священицький, Посередницький, Царський, Законодавчий, Суддівський, Пророчий і Отцівський Уряд Він визволить від сили і наслідків гріха тих всіх, котрі слухняно стануть його людом. Алілуя, що за Спаситель! Він має силу спасти!