ПИТАННЯ: «Апостольський символ віри» каже про Ісуса, що Він «був розп’ятий, і помер, і був похований, зійшов у ад. Третього дня воскрес із мертвих». Чи Святе Письмо вчить, що Ісус зійшов у ад?
ВІДПОВІДЬ: Пророцтво, що міститься в Пс. 16:10, каже: «Бо Ти не опустиш моєї душі до шеолу, не попустиш Своєму святому побачити тління». В день сходження Святого Духа Апостол Петро звернув увагу на те, яким чином виконалося це пророцтво. Він сказав про Давида, що «у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду [в гадесі; отже, гебрайське слово шеол в Пс. 16:10 і грецьке слово гадес, яке тут вжите, є рівнозначними], ані тіло Його не зазнає зотління» (Дії 2:31). Тому Святе Письмо насправді навчає, що Ісус пішов, зійшов до аду (шеолу або гадесу, а не пекла!), як вчить «апостольський символ віри» (хоча нема ніякого доказу, що Апостоли коли-небудь його написали чи авторизували).
Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає? — Євр. 12:7.
Характеру не можна виробити зовсім без випробувань. Він як рослина: спочатку є дуже делікатним і потребує багато сонячного світла Божої любові, частого підливання дощем Його милості, доброго підживлення через застосоване знання про Його характер як доброї основою віри і натхнення до послуху. А потім, коли він таким чином розвинеться під впливом сприятливих обставин, то він готовий до очищення рукою дисципліни, і здатний переносити певні труднощі. Поволі, як сила характеру поступово розвивається, застосовувані проби служать лише для того, щоб розвинути більше сили, краси і чеснот, аж остаточно він стає утверджений, розвинений, уґрунтований і вдосконалений – через страждання. – R 1805
* * *
Якщо наші тілесні батьки карали нас для нашого добра, то ми не повинні погано судити про нашого Небесного Отця, коли Він карає нас для нашого добра. Відсутність таких карань є доказом, що ми не є Його синами. Отримання таких карань підтверджує Його Отцівство, а наше синівство. Тому нехай карання не знеохочують нас, а будуть запевненням, що ми є Божими синами, і нехай також спонукають нас до направи.