«Не можу». «Я неспроможний контролювати мого характеру». «Не можу сконцентруватися на моїй праці». «Неспроможний втримати моїх думок в чистоті». «Неспроможний бути стриманим». «Неспроможний молитися публічно». «Не можу платити десятини». «Не можу жити переможно». «Неспроможний перестати журитися». Список наших «неспроможностей» є нескінченним.
Наші «неспроможний» виявляють наше знеохочення. 3вичайно, у нас е деякі обмеження. Існують якісь завдання, які вимагають більшої інтелектуальної та духовної сили, аніж ми можемо з себе видобути. Є також проблеми, які вимагають більшої інтелектуальної та духовної сили, аніж ми можемо зібрати. Однак надто часто ми живемо нижче наших можливостей. Ми надто часто думаємо, що не можемо ставити опору виклику до життєвої битви. I забуваємо взяти до уваги допомогу, яка на нашому боці.
Апостол Павло був особистістю, яка виявила багато вродженої мужності, і він зносив багато труднощів. Він знав, як сказати «зумію». Ось, що він сказав: «Я ВСE МОЖУ в Тім, Хто мене підкріпляє м в Ісусі Христі» (Фил. 4:13). Хоч Апостол Павло сам виявив значну силу волі, але він також знав, що сила, яка допомогла йому чинити те, що в іншому випадку здавалося б неможливим, походила згори.
Павло міг зробити те, що мало бути виконане з силою, що походила від Бога. Ви маєте те ж саме джерело сили, i вам потрібно багато що зробити. Чи зробите ви те, що вам доварено? Чи ви вже навчилися казати «можу»?
TP № 324, ’82:80
Теперішня Правда № 33, літо 2004
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
У всьому нас тиснуть, та не потиснені ми; ми в важких обставинах, але не впадаємо в розпач. Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені. Ми завсіди носимо в тілі мертвість Ісусову, щоб з’явилося в нашому тілі й життя Ісусове — 2 Кор. 4:8-10.
Ті, які в теперішньому житті з радістю переносять в ім’я Господа й Правди найбільший сором, найбільшу ганьбу, найбільші випробування, найбільші переслідування, і таким чином переживають досвідчення, найбільше подібні до тих, котрі зносив Господь і Взірець, можуть бути певні, що пропорційно до своєї вірності, проявленої в таких жертвах, вони отримають в майбутньому велику нагороду, як про це каже Апостол: «зоря від зорі відрізняється славою». – R 2760
* * *
Господь не вважає доречним дозволити на те, щоб наше життя було повне спокою в зовнішніх справах. Таке життя привело б до нашої непридатності в теперішньому та майбутньому служінні святим. Навпаки, Бог з задоволенням допускає різного роду неприємні досвідчення. Серед деяких з них сила деяких осіб майже заламується. Пристосовуючи тягарі до наших плечей, а наші плечі до тягарів, Бог дає нам необхідну ласку в часі кожної потреби, і поступово, як і у випадку нашого Господа, допроваджує до досконалості наш характер – характер Своїх учнів, котрі щоденно складають власне людське життя зі своїм дорогим Господом в приємній жертві.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: