«Не можу». «Я неспроможний контролювати мого характеру». «Не можу сконцентруватися на моїй праці». «Неспроможний втримати моїх думок в чистоті». «Неспроможний бути стриманим». «Неспроможний молитися публічно». «Не можу платити десятини». «Не можу жити переможно». «Неспроможний перестати журитися». Список наших «неспроможностей» є нескінченним.
Наші «неспроможний» виявляють наше знеохочення. 3вичайно, у нас е деякі обмеження. Існують якісь завдання, які вимагають більшої інтелектуальної та духовної сили, аніж ми можемо з себе видобути. Є також проблеми, які вимагають більшої інтелектуальної та духовної сили, аніж ми можемо зібрати. Однак надто часто ми живемо нижче наших можливостей. Ми надто часто думаємо, що не можемо ставити опору виклику до життєвої битви. I забуваємо взяти до уваги допомогу, яка на нашому боці.
Апостол Павло був особистістю, яка виявила багато вродженої мужності, і він зносив багато труднощів. Він знав, як сказати «зумію». Ось, що він сказав: «Я ВСE МОЖУ в Тім, Хто мене підкріпляє м в Ісусі Христі» (Фил. 4:13). Хоч Апостол Павло сам виявив значну силу волі, але він також знав, що сила, яка допомогла йому чинити те, що в іншому випадку здавалося б неможливим, походила згори.
Павло міг зробити те, що мало бути виконане з силою, що походила від Бога. Ви маєте те ж саме джерело сили, i вам потрібно багато що зробити. Чи зробите ви те, що вам доварено? Чи ви вже навчилися казати «можу»?
TP № 324, ’82:80
Теперішня Правда № 33, літо 2004
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання, але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні — 1 Пет. 1:14, 15.
Деякі християни мають помилкове розуміння, ніби Бог виконує в них всі потрібні зміни, і що Його діти мають просто бути бездіяльними в Його руці. Але Ап. Петро не так про це говорить. Він благає нас, щоб ми вдосконалювали самі себе, згідно з Божими вказівками. Ця праця має бути виконана в нас і довкола нас. Ті, які не підіймаються і не працюють, але пасивно сидять і чекають, що Господь буде робити для них чуда, дуже сильно розчаровуються і дають ворогові велику перевагу над собою, яку він напевно використає, щоб зв’язати їм ноги й руки і вкинути їх в зовнішню темряву, хіба що вони опам’ятаються і почнуть працювати над власним спасінням зі страхом і тремтінням. – R 3150
* * *
Колись ми були слугами сатани, керуючись гріхом, самолюбством, світовістю, необізнаністю та оманою. Тепер, як Божі діти, ми маємо бути слухняні Тому, Хто є святий, Якого досконала воля, разом з мудрістю, справедливістю, любов’ю і силою, будучи прийнята в серце, перетворює Його дітей на Свою власну подобу. Різниця між старим і новим характером є більша, аніж між днем та ніччю.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: