10 липня

І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його — Лук. 4:22.

Це повинно бути правдою, наскільки це можливо, про всіх послідовників Господа: їх мова, випливаючи з сердець, наповнених сим­патією до Правди, а також мова тих всіх, які її люблять і  шукають, повинна бути приємна і поміркована. Їхні слова повинні бути завжди в межах розсудку і праведності, і в докладній згоді зі Словом Господа. Їх поведінка, як жи­вих листів, повинна гармонізуватись з їх слова­ми, щоб навіть їхні неприятелі дивувались і бра­ли з них приклад, як з тих, які були з Ісусом і вчилися від Нього. – R 2437

*    *    *

Слова благодаті, що линули з уст нашого Госпо­да, були прекрасними, глибокими, милими й помічними. Вони доводили, що Ісус був великим оратором, переконливим промовцем і найприємнішим проповід­ником. Його надзвичайні здібності в цьому відношенні виклика­ли подив і захоплення серед слухачів і приводили до того, що вони мимоволі визнавали Його вищість в публічних промовах. «Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік».

Співзвучні вірші:  Пс. 45:2; Пр. 15:23; Екл. 10:12; Іс. 50:14; Мат. 7:28,29; 13:54; Мар. 1:22; 6:2; Лук. 4:32,36; 21:38; Пр. 25:11; Рим. 15:4; Ів. 7:45, 46; 13:31-17:26.

Пісні:

Вірші Зоріння: 7. Статті з Вартової Башти: R 3795

Питання:  Яка з частин Слова була для мене найбільш потішаючою на цьому тижні? В яких обставинах?