Візьміть, браття, пророків за приклад страждання та довготерпіння, — вони промовляли Господнім Ім’ям! — Як. 5:10.
Правдива дорога і надалі є «вузькою дорогою» самопониження і самозречення, – дорогою покори й смиренності, – і в цьому році вона вимагатиме стільки ж зусиль і благодаті, як і в минулому, а можливо й більше. Бо чим більше ми зростаємо в благодаті і знанні, тим більшою буде спокуса до хвальби, бундючності, гарячковості і зарозумілості, і чим вище ми підіймаємося у вірі й надії, любові й активності в Господній службі, тим більше великий противник буде чинити опір нашому поступові і тим більше його посланці будуть лихословити й обмовляти нас, і взагалі будуть намагатися шкодити нам. – R 1751
* * *
Божі представники завжди були об’єктом численних зневаг і наражалися на страждання, котрі, як Бог, переносили з великою терпеливістю. Тим самим вони подали гідний наслідування приклад тим всім, котрі хотіли б бути Господнім людом і Його представниками. Правдивий Господній люд отримає користь, якщо прийме їх за зразок, а Господнє Ім’я буде через це прославлене.
Вірші Зоріння: 177. Статті з Вартової Башти: R 5332
Питання: Яке добро приніс мені минулого тижня приклад терпеливого зношення зла пророками? В яких обставинах? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало?
Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання, але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні — 1 Пет. 1:14, 15.
Деякі християни мають помилкове розуміння, ніби Бог виконує в них всі потрібні зміни, і що Його діти мають просто бути бездіяльними в Його руці. Але Ап. Петро не так про це говорить. Він благає нас, щоб ми вдосконалювали самі себе, згідно з Божими вказівками. Ця праця має бути виконана в нас і довкола нас. Ті, які не підіймаються і не працюють, але пасивно сидять і чекають, що Господь буде робити для них чуда, дуже сильно розчаровуються і дають ворогові велику перевагу над собою, яку він напевно використає, щоб зв’язати їм ноги й руки і вкинути їх в зовнішню темряву, хіба що вони опам’ятаються і почнуть працювати над власним спасінням зі страхом і тремтінням. – R 3150
* * *
Колись ми були слугами сатани, керуючись гріхом, самолюбством, світовістю, необізнаністю та оманою. Тепер, як Божі діти, ми маємо бути слухняні Тому, Хто є святий, Якого досконала воля, разом з мудрістю, справедливістю, любов’ю і силою, будучи прийнята в серце, перетворює Його дітей на Свою власну подобу. Різниця між старим і новим характером є більша, аніж між днем та ніччю.