Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить, – бо… той себе береже, і лукавий його не торкається — 1 Ів. 5:18.
Доки серце (розум, воля) є святим, в гармонії з Богом і праведністю, тобто, доки дух святості перебуває в нас, новий розум не може дозволити на гріх, але мусить бути і буде його противником. Не дивлячись на численні бої, що ведуться з членами нашої упалої і слабкої людської природи, з її апетитами й забаганками, ми є відособлені і відрізнені від тіла. Слабості і недосконалості тіла не приписуються новому розумові в Ісусі Христі, але вважаються прикритими завдяки заслузі викупної жертви нашого Господа. – R 2438
* * *
Нове створіння є сплоджене Богом. Воно є духовною якістю кожного органу мозку і дає кожному органу здатність співпрацювати у виконанні Божої волі. Тому нове створіння – як воля, що прагне виконувати і виконує Божу волю – ніколи не грішить. Це нове створіння пильнує всі думки, мотиви, слова і діла, піддаючи їх під Божу волю, і це робить неможливим противникові очорнити особу, сплоджену Богом.
Хто бо ввійшов був у Його відпочинок, то й той відпочив від учинків своїх, як і Бог від Своїх
— Євр. 4:10.
Право любові, замість вимагати одного дня з семи, по суті контролює і регулює весь наш час. Ми маємо сім днів в тижні любити Господа Бога нашого з цілого серця, розуму, душі і сили; сім днів в тижні ми маємо любити наших ближніх так, як себе, і сім днів в тижні ми маємо відпочивати – відпочивати від діл наших, відпочивати вірою в завершене Христове діло, відпочивати в Божій любові, відпочивати в мирі Божім, який перевищує всяке зрозуміння, який постійно панує в нашому серці. – R 3037
* * *
Ввійти до відпочинку означає прийняти завершене діло нашого виправдання перед Богом, також означає перебувати в досконалій упевненості, яка випливає з усвідомлення користання з усіх благословенств Тисячоліття. Хто має цю віру, той, замість намагань встановити власну праведність, має спокій в значенні користання з Христової праведності. Отже, виправдовуюча віра дає відпочинок виправдання. Крім того, ми маємо відпочинок в посвяченні, в відреченні від життя для себе самого і світу; привілей дивитися в майбутнє з певністю, яка досконало гарантована успішним результатом Божого Плану; маємо такий же спокій, яким насолоджується Бог.
Співзвучні вірші: Євр. 3:7-4:11; Йов 22:21,26; 34:29; Пс. 4:9; 17:15; 25:12; 29:11; 37:4,11,37; 119:165; 125:1,5; Пр. 3:17,24; Іс. 26:3,12; 28:12; 53:5; 54:10; 13; 57:2,19; Ів. 14:27; 16:33; Дії 10:36; Рим. 5:1; 8:6; 14:17; 15:13; Гал. 5:22; Еф. 2:14-17; Фил. 4:7,9; Кол. 3:15; 2 Сол. 3:16.
Пісні:
Вірші Зоріння: 83. Статті з Вартової Башти: R 5387
Питання: Якими були мої досвідчення на цьому тижні, пов’язані з думкою цього вірша? Як були прийняті? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? В чому виявився результат?