І стало це [Боже Слово] в серці моїм, як огонь той палючий, замкнений у костях моїх, – і я змучивсь тримати його й більш не можу! — Єр. 20:9.
Ми, котрі маємо привілей залишатися і надалі в благодаті, благословенні та просвіченні, віддаймо хвалу Господу, і пильнуймо, щоб мила здібність Івана і його енергія та ревність проявлялися в нас. Також пам’ятаймо, що хоча він є названий улюбленим учнем, то, однак, через велику ревність був разом зі своїм братом названий Воанергес – сини громові. Будьмо повні енергії, повні посвяти, які спонукає любов, щоб ми могли прославляти Господа в своєму тілі та в дусі, які належать Йому. – R 2806
* * *
Оскільки християнин вірить з сильним переконанням, тому він так і говорить. Бо нього було б так неможливим утриматися від проповідування Божого Слова, як неможливим було б затримати води Ніаґари від протікання через водоспад. Ті, які не прийняли Правди з любові до неї, можуть і часто без приводу утримуються від її проповідування; та лише ті, котрі люблять Божі свідоцтва, будуть і мусять розповідати про Його ласку при всіх відповідних нагодах.
Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання, але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні — 1 Пет. 1:14, 15.
Деякі християни мають помилкове розуміння, ніби Бог виконує в них всі потрібні зміни, і що Його діти мають просто бути бездіяльними в Його руці. Але Ап. Петро не так про це говорить. Він благає нас, щоб ми вдосконалювали самі себе, згідно з Божими вказівками. Ця праця має бути виконана в нас і довкола нас. Ті, які не підіймаються і не працюють, але пасивно сидять і чекають, що Господь буде робити для них чуда, дуже сильно розчаровуються і дають ворогові велику перевагу над собою, яку він напевно використає, щоб зв’язати їм ноги й руки і вкинути їх в зовнішню темряву, хіба що вони опам’ятаються і почнуть працювати над власним спасінням зі страхом і тремтінням. – R 3150
* * *
Колись ми були слугами сатани, керуючись гріхом, самолюбством, світовістю, необізнаністю та оманою. Тепер, як Божі діти, ми маємо бути слухняні Тому, Хто є святий, Якого досконала воля, разом з мудрістю, справедливістю, любов’ю і силою, будучи прийнята в серце, перетворює Його дітей на Свою власну подобу. Різниця між старим і новим характером є більша, аніж між днем та ніччю.