Діточки мої, – це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, – Ісуса Христа, Праведного — 1 Ів. 2:1.
Якщо ми побачимо, що через брак віри або слабості тіла ми зробили неправильний крок, проти Божої волі і проти наших духовних інтересів, то ми не повинні ні хвилини зволікати, і відразу звернути на властиву дорогу і в молитві приступити до Господа. Ми маємо жертівник, освячений дорогоцінною кров’ю Христа, набагато важливіший з будь-якого погляду від того, який Авраам освятив кров’ю образних тварин; і тому Апостол закликає нас: «Отож, приступаймо з відвагою [повні віри] до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать» (Євр. 4:16). – R 2847
* * *
Не годиться, щоб Боже дитя грішило; але коли грішить, то покаяння дає йому можливість покладатися на дієве заступництво Ісуса Христа, Праведного. Як вправний юрист представляє кожну добру річ на користь свого клієнта, а навіть зло представляє в якнайкращому світлі, так Ісус, наш Адвокат, прикриває Своєю заслугою всі наші вади, і маючи прихильність Небесного Трибуналу, дієво захищає на нашу, Його клієнтів, користь.
Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливостей вашого невідання, але за Святим, що покликав вас, будьте й самі святі в усім вашім поводженні — 1 Пет. 1:14, 15.
Деякі християни мають помилкове розуміння, ніби Бог виконує в них всі потрібні зміни, і що Його діти мають просто бути бездіяльними в Його руці. Але Ап. Петро не так про це говорить. Він благає нас, щоб ми вдосконалювали самі себе, згідно з Божими вказівками. Ця праця має бути виконана в нас і довкола нас. Ті, які не підіймаються і не працюють, але пасивно сидять і чекають, що Господь буде робити для них чуда, дуже сильно розчаровуються і дають ворогові велику перевагу над собою, яку він напевно використає, щоб зв’язати їм ноги й руки і вкинути їх в зовнішню темряву, хіба що вони опам’ятаються і почнуть працювати над власним спасінням зі страхом і тремтінням. – R 3150
* * *
Колись ми були слугами сатани, керуючись гріхом, самолюбством, світовістю, необізнаністю та оманою. Тепер, як Божі діти, ми маємо бути слухняні Тому, Хто є святий, Якого досконала воля, разом з мудрістю, справедливістю, любов’ю і силою, будучи прийнята в серце, перетворює Його дітей на Свою власну подобу. Різниця між старим і новим характером є більша, аніж між днем та ніччю.