А праведний житиме вірою — Євр. 10:38.
Того, що ми через віру отримуємо перший імпульс життя, недостатньо. Перейшовши таким чином від смерті до життя, ми мусимо і надалі приймати і присвоювати собі духовну поживу, щоб нею зростати. Ми мусимо ходити вірою і піддаватися керівництву Святого Духа через Слово Правди. Життя з вірою є особистою справою, як в серці, так і в розумі. Воно є чимсь набагато більшим, ніж прийняття доктрин, які ми вважаємо біблійними, і тому правдивими. Це засвоювання того, про що ми переконалися, що є Правдою. Таким чином засади Правди стають нашими засадами, а її обітниці – нашим натхненням. – R 1798
* * *
Зусилля людства, яке знаходиться в стані упадку і прагне здобути вічне життя через учинки, виявились даремними. Жертва Христа дала можливість приписати праведність, незалежно від Закону, тим всім, які в неї вірять. Тому кожен, хто прийме Христа як свого Спасителя, одержить приписане через віру вічне життя, і таким чином праведний житиме – осягне життя, приписане через віру. Посвячені також живуть вірою, в тому значенні, що поступають згідно з вірою, а це відрізняється від життя видінням. І остаточно завдяки вірності одержується дійсне вічне життя на всіх рівнях існування. Таким чином в потрійному значенні праведний житиме вірою.
Співзвучні вірші: Ав. 2:4; Ів. 3:15,16,36; 5:24; 6:40; Рим. 1:17; 3:19-5:1; 10:4; Гал. 2:16-21; 3:5-13,21-26; Еф. 2:8-10; Фил. 3:9; Євр. 11:3-39; Як. 2:17-26.
Пісні:
Вірші Зоріння: 71. Статті з Вартової Башти: R 1652
Питання: Чи жив я на цьому тижні вірою? Що мені допомагало або перешкоджало? Які були результати?
Сьогоднішня манна
27 КвітняНехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! — Фил. 2:5.
Мати розум Христа є однією зі справедливих вимог законної боротьби – розум, який покірно і вірно піддає себе під Божу волю так, як це виражено у Його великому Плані Віків, і який віддає всю енергію на виконання Його волі, через те, що розумно оцінює Його наміри. Якщо ми наповнені тим самим розумом, що був у Христі Ісусі, то так, як Він, будемо прагнути звільнитись, наскільки це можливо, від занурення в земні справи, аби мати якомога більше вільного часу для служби Господу, віддаючи всю нашу енергію, здібності і старання цій службі. – R 3069
* * *
Розум, що був у Христі Ісусі, дав Йому можливість позбутися Своєї передлюдської природи і віддати Себе на жертву, навіть аж до ганебної смерті на хресті, щоб таким чином прославляти Бога. Така схильність напевно є найвідповіднішою поставою кожного, хто любить Бога в найвищому ступені. Як найвища любов до себе провадить до самовивищення, так найвища любов до Бога веде до упокорення себе, аби Він був вивищений. І коли хтось правдиво впокорює себе під міцну Божу руку, то Господь його правдиво вивищить у відповідний час.
Співзвучні вірші: Іс. 53; Мат. 11:29; 20:26,27; 23:12; Ів. 13:14,15; Рим. 15:3; 2 Кор. 8:9; Фил. 2:7,8; 1 Пет. 2:21; Фил. 3:7-9; Євр. 13:13; Пр. 3:34; 15:33; 25:6,7; Іс. 57:15; 66:2; Єр. 45:5; Лук. 22:24-27; Як. 4:6,10; 1 Пет. 5:3,5,6.
Пісні: 81, 82, 65, 71, 4, 68, 96 / 91, 47, 44.
Вірші Зоріння: 82. Статті з Вартової Башти:
R 4928
Питання: Чи понижувався я на цьому тижні для Господньої справи? Як? В яких обставинах? З якими результатами?
VK
Facebook
Google+
LiveJournal