Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б. Та засуджені від Господа, караємося, щоб нас не засуджено з світом — 1 Кор. 11:31, 32.
Переконаність християн щодо своїх користей і втрат, а також в тому, як, коли і де вони мають місце в нашій постійній боротьбі зі світом, тілом і дияволом, напевно буде корисною для всіх тих, хто щиро робить такий аналіз, щоб подобатися Господу. Духовний Ізраїль має щоденно, щогодинно жити життям, дуже близьким свого Первосвященика. Ми повинні постійно звертатися до крові дорогого Відкупителя, щоб очищатися від найменших плям сумління, щоб шата приписаної нам праведності нашого Господа не була забруднена, і щоб ми, усунувши навіть найменшу пляму, могли тримати її без «плями чи вади, чи чогось такого». – R 3125
* * *
Судити самого себе означає такий контроль, критику і регулювання поведінки, які можуть зберегти особу в Божій любові. Ті, які так чинять, є вірними християнами і не потребують керування батогом покарання. Однак, якщо в цій діяльності ми є недбалими, то Господь, бажаючи нас реформувати, мусить карати нас різкою, аби вберегти нас від осуду і довершити нашу реформу.
Співзвучні вірші: Йов 13:23; Пс. 4:5; 19:13; 26:2; 77:7; 119:59; 139:23,24; Єр. 17:9; Плач 3:40; Ог. 1:7; Мат. 26:22; 1 Кор. 5:7,8; 11:27-29; 2 Кор. 13:5; Гал. 6:3; Пс. 32:5; 94:12; Євр. 12:5-13; 1 Пет. 2:20; Об. 2:5, 16; 3:2,3,19.
Пісні:
Вірші Зоріння: 174. Статті з Вартової Башти: R 5519
Питання: Які я мав на цьому тижні досвідчення, пов’язані з думкою цих віршів? Як я їх зносив? Який був результат?
Сьогоднішня манна
27 КвітняНехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! — Фил. 2:5.
Мати розум Христа є однією зі справедливих вимог законної боротьби – розум, який покірно і вірно піддає себе під Божу волю так, як це виражено у Його великому Плані Віків, і який віддає всю енергію на виконання Його волі, через те, що розумно оцінює Його наміри. Якщо ми наповнені тим самим розумом, що був у Христі Ісусі, то так, як Він, будемо прагнути звільнитись, наскільки це можливо, від занурення в земні справи, аби мати якомога більше вільного часу для служби Господу, віддаючи всю нашу енергію, здібності і старання цій службі. – R 3069
* * *
Розум, що був у Христі Ісусі, дав Йому можливість позбутися Своєї передлюдської природи і віддати Себе на жертву, навіть аж до ганебної смерті на хресті, щоб таким чином прославляти Бога. Така схильність напевно є найвідповіднішою поставою кожного, хто любить Бога в найвищому ступені. Як найвища любов до себе провадить до самовивищення, так найвища любов до Бога веде до упокорення себе, аби Він був вивищений. І коли хтось правдиво впокорює себе під міцну Божу руку, то Господь його правдиво вивищить у відповідний час.
Співзвучні вірші: Іс. 53; Мат. 11:29; 20:26,27; 23:12; Ів. 13:14,15; Рим. 15:3; 2 Кор. 8:9; Фил. 2:7,8; 1 Пет. 2:21; Фил. 3:7-9; Євр. 13:13; Пр. 3:34; 15:33; 25:6,7; Іс. 57:15; 66:2; Єр. 45:5; Лук. 22:24-27; Як. 4:6,10; 1 Пет. 5:3,5,6.
Пісні: 81, 82, 65, 71, 4, 68, 96 / 91, 47, 44.
Вірші Зоріння: 82. Статті з Вартової Башти:
R 4928
Питання: Чи понижувався я на цьому тижні для Господньої справи? Як? В яких обставинах? З якими результатами?
VK
Facebook
Google+
LiveJournal