Не належимо ми ночі, ні темряві. Тож не будемо спати, як інші — 1 Сол. 5:5, 6.
Християнин, як послідовник Господа, як учень в школі Христа, готується до свого становища в Тисячолітньому Царстві – до участі в його дивовижних блогословенствах і нагородах. Тому в Святому Письмі ми бачимо необхідність частого нагадування, щоб люд Божий був пильним – не з тих, що сплять, не з тих, що ліниві, не з тих, які переобтяжені журбою про це життя, але з тих, котрі, служачи Господеві, мають гарячого духа. Їх служіння Господу полягає, в першу чергу, в приведенні себе до стислої гармонії з волею Господа і до якнайближчої подібності Божественного зразка; по-друге, в допомозі через повчання й приклад іншим, покликаним на цю саму вузьку дорогу. – R 3155
* * *
В символах Святого Письма ніч зображає гріх, а темрява – неправду. В цей час бідний людський рід знаходиться під впливом маніпуляцій сатани. Впродовж цієї ночі світило світло Господа і декотрі, на відміну від світу, пробудились; бачучи це проміння і йдучи за ним, вони були припроваджені до праведності і правди. Вони, тобто люд Божий, безперервно реагують на це світло і йдуть за ним.
Оце яке добре та гарне яке, – щоб жити братам однокупно! — Пс. 133:1.
Стараймося, подібно до нашого Господа, бути миротворцями і перебувати з усіма братами в єдності Духа, в союзі миру. Нехай наша активність, наша войовничість і т.п., буде звернена проти великого ворога і проти всіх діл гріха, включаючи ті, що є в наших членах, в нашому власному зіпсутому тілі. Ми, як і всі брати, знайдемо достатньо занять для кожного войовничого елемента нашої натури, і то в такий спосіб, що подобається Господу. Ми також знайдемо достатньо праці для кожної нашої доброї і корисної чесноти у взаємному будуванні, чиненні добра всім людям при кожній нагоді, а особливо домочадцям віри. – R 3245
* * *
Брати в цьому вірші не є тілесними братами, але духовними, як доводить наступний вірш, який показує, що вони є антитипом Аарона. Зазначена тут єдність є єдністю, про яку молився наш Господь, щоб усі були одним, як Отець і Син є одним. Очевидно, ця єдність не є єдністю особи чи натури, але єдністю віри, надії, любові і цілі, для одного Отця, під одним Господом і в одному хрещенні. Добра і приємна є ця єдність. Жоден земний союз не може порівнюватися з нею. Нехай вона буде нашою тепер в розвитку і цілу вічність в благословенному здійсненні!