Не належимо ми ночі, ні темряві. Тож не будемо спати, як інші — 1 Сол. 5:5, 6.
Християнин, як послідовник Господа, як учень в школі Христа, готується до свого становища в Тисячолітньому Царстві – до участі в його дивовижних блогословенствах і нагородах. Тому в Святому Письмі ми бачимо необхідність частого нагадування, щоб люд Божий був пильним – не з тих, що сплять, не з тих, що ліниві, не з тих, які переобтяжені журбою про це життя, але з тих, котрі, служачи Господеві, мають гарячого духа. Їх служіння Господу полягає, в першу чергу, в приведенні себе до стислої гармонії з волею Господа і до якнайближчої подібності Божественного зразка; по-друге, в допомозі через повчання й приклад іншим, покликаним на цю саму вузьку дорогу. – R 3155
* * *
В символах Святого Письма ніч зображає гріх, а темрява – неправду. В цей час бідний людський рід знаходиться під впливом маніпуляцій сатани. Впродовж цієї ночі світило світло Господа і декотрі, на відміну від світу, пробудились; бачучи це проміння і йдучи за ним, вони були припроваджені до праведності і правди. Вони, тобто люд Божий, безперервно реагують на це світло і йдуть за ним.
Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то – дар Божий — Еф. 2:8.
Як члени грішного роду, ми не здатні виконувати які-небудь добрі діла, які святий Бог міг би прийняти. Тому наше теперішнє становище як християн не є наслідком чого-небудь, що зробила чи могла б зробити стара істота. Це не від нас самих, це – дар Божий. Цей урок мусить бути ґрунтовно оцінений, бо, інакше, ми постійно будемо в небезпеці падіння. Апостол, будучи далекий від того, щоб розглядати новий розум, серце і волю як еволюцію старого створіння, хоче, щоб ми добре зрозуміли, що це нове і окреме створіння. Ми створені в Ісусі Христі як майстерний витвір Бога – приготовані до добрих діл, але не через добрі діла. – R 3166
* * *
Наше спасіння є незаслуженою ласкою від нашого Небесного Отця. Кожний дар або благословення походить від Нього, і воно не заслужене нами. Хоча Бог вимагає віри як умови, та наша віра не більше заслуговує на Його ласку, аніж жебрак заслуговує на отриману милостиню. З Божої ласки ми одержали доступ до спасіння на підставі виправдання і спасіння на підставі Божого поклику. Як же ми повинні дякувати і високо оцінювати нашого великого Доброчинця!
Співзвучні вірші: Рим. 3:19-5:2; 11:5,6; Повтор. 9:5; Гал. 5:4; Еф. 1:19; 2:5; 2 Тим. 1:9; Мат. 16:17; Рим. 10:13,14,17; Фил. 1:29; Як. 1:17; Рим. 11:28,29.
Пісні:
Вірші Зоріння: 24. Статті з Вартової Башти: R 1262
Питання: Які я мав на цьому тижні досвідчення, пов’язані з цим віршем? Як я їх зносив? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? Який був результат?