Але ви – вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщати чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого — 1 Пет. 2:9.
Справжньою метою нашого поклику до цього світла є те, щоб ми дозволили йому світити. Якщо ми не дозволимо йому світити, то ми не гідні його, і тоді цей скарб буде забраний, а ми залишимось у темноті. Якщо ми дійсно одержали це світло і посвятили себе вповні для Бога, то запитаймо кожен сам себе: Що я зробив, аби показати чесноти Того, Хто покликав мене з темноти? Чи я йду з цим посланництвом до моїх ближніх, близьких і далеких?
Чи я дійсно можу твердити, що:
Для Ісуса, для Ісуса,
Все життя своє віддам,
Мої думки, слова і чини,
Дні мої всі і години. – R 3199
* * *
Божий люд був вибраний з-поміж людського роду, щоб міг стати учасником Його Царства, народом, відлученим від інших і посвяченим Господу, виключною власністю Господа. До такого призначення, до такого великого привілею цей люд є покликаний, аби принести Богові честь, проголошуючи словом і ділом Його мудрість, справедливість, любов і силу. Це є нашим покликанням, тож представляймо Божі прикмети іншим нашим навчанням і прикладом!
Співзвучні вірші: Вих. 19:5,6; Повтор. 7:6; 10:15; Дан. 7:18, 22,27; Іс. 61:6; 66:21; Зах. 6:12,13; 1 Пет. 1:2; 2:5; Еф. 1:4,5; Мат. 5:16; Ів. 15:8; Тит. 2:14; Дії 20:28; Рим. 8:23-25; Об. 1:6; 5:10; 20:6; Ів. 17:9.
Пісні:
Вірші Зоріння: 38. Статті з Вартової Башти: R 5460
Питання: Як цей вірш впливав на мене минулого тижня? В яких обставинах? З яким результатом?
Сьогоднішня манна
29 КвітняЯк він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його
— Пс. 91:15.
Це є завжди нашим благословенним привілеєм – представити наш смуток і журбу Господу:
«Бо Він знає, як усувати
Всю гіркоту печалі у житті».
Він чинить це, показуючи нам через досвід марноту земних справ і їх повну неспроможність задовольнити прагнення душі чи потішити зраненого духа. В таку мить приходить думка, що, не дивлячись на те, що наші випробування є неприємними для нас, незабаром вони проминуть, і якщо ми їм дозволимо, то вони лише розвинуть в нас мирні плоди праведності і розвинуть сильні і благородні характери, привчені до повного самоконтролю, розсудного роздумування і терпеливого зношення страждань, а також до практикування люблячої лояльності, вірності і довір’я до Бога. – R 1937
* * *
Привілеєм християн є можливість молитися до Бога через Христа, щоб через молитву мати доступ до Нього в будь-який момент. І вони мають запевнення про ласкаву відповідь на молитву. Бог також є з ними через Свою симпатію, любов і поміч у всіх турботах. Він запевнив їх звільнення від усіх турбот, коли ті досягнуть передбаченої мети. Серед турбот Бог є для християн підпорою і зберіг для них найвищі почесті в Його славному Царстві, які тільки можна осягнути,.
Співзвучні вірші: Йов 14:14,15; Пс. 27:8; 50:15; 145:18; Мат. 6:6; 7:7,8; Ів. 16:23-26; Дан. 12:1-3; Пс. 21:3,5; 107:6,7; 2 Тим. 4:8,18; Об. 2:7,10,17,26, 27; 3:4,5,12,21.
Пісні: 15, 23, 72, 38, 60, 92, 91 / 12, 132, 26.
Вірші Зоріння: 30. Статті з Вартової Башти: R 5757
Питання: Які я мав на цьому тижні досвідчення, пов’язані з думкою цього вірша? Як його запевнення вплинуло на мене?
VK
Facebook
Google+
LiveJournal