Що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали… – думайте про це! — Фил. 4:8.
Ми маємо любити і розвивати те, що чисте, до такої міри, щоб все нечисте було для нас неприємним, прикрим, і щоб ми бажали викинути усе це з нашої пам’яті; а досягти цього можна лише завдяки постійному роздумуванню про речі чисті, уникаючи думок про все нечисте. Ми повинні розпізнавати справжню красу і оцінювати її. Якщо будемо думати про виняткову чистоту речей, то це нас обов’язково змусить піднестися думкою так високо, як тільки можливо для нашого розуму, і це дозволить нам, так близько, як це тільки можливо, розпізнати красу досконалого характеру Бога і нашого Господа Ісуса Христа, а також відповідну красу, що виявляється в тому чи іншому послідовникові Ісуса, який іде докладно Його слідами. – R 3129
* * *
Під чистотою ми розуміємо безгрішну мету славити Бога. Під тим, що є любе, розуміється оцінення доброго характеру і добрих засад. Під тим, що гідне хвали, розуміється те, що є в гармонії з правильними взірцями. Роздумування про такі речі не може зробити нічого іншого, як тільки очистити наші наміри, розвинути безкорисливу любов і піднести наш характер.
Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі! — Фил. 2:5.
Мати розум Христа є однією зі справедливих вимог законної боротьби – розум, який покірно і вірно піддає себе під Божу волю так, як це виражено у Його великому Плані Віків, і який віддає всю енергію на виконання Його волі, через те, що розумно оцінює Його наміри. Якщо ми наповнені тим самим розумом, що був у Христі Ісусі, то так, як Він, будемо прагнути звільнитись, наскільки це можливо, від занурення в земні справи, аби мати якомога більше вільного часу для служби Господу, віддаючи всю нашу енергію, здібності і старання цій службі. – R 3069
* * *
Розум, що був у Христі Ісусі, дав Йому можливість позбутися Своєї передлюдської природи і віддати Себе на жертву, навіть аж до ганебної смерті на хресті, щоб таким чином прославляти Бога. Така схильність напевно є найвідповіднішою поставою кожного, хто любить Бога в найвищому ступені. Як найвища любов до себе провадить до самовивищення, так найвища любов до Бога веде до упокорення себе, аби Він був вивищений. І коли хтось правдиво впокорює себе під міцну Божу руку, то Господь його правдиво вивищить у відповідний час.
Співзвучні вірші: Іс. 53; Мат. 11:29; 20:26,27; 23:12; Ів. 13:14,15; Рим. 15:3; 2 Кор. 8:9; Фил. 2:7,8; 1 Пет. 2:21; Фил. 3:7-9; Євр. 13:13; Пр. 3:34; 15:33; 25:6,7; Іс. 57:15; 66:2; Єр. 45:5; Лук. 22:24-27; Як. 4:6,10; 1 Пет. 5:3,5,6.
Пісні: 81, 82, 65, 71, 4, 68, 96 / 91, 47, 44.
Вірші Зоріння: 82. Статті з Вартової Башти: R 4928
Питання: Чи понижувався я на цьому тижні для Господньої справи? Як? В яких обставинах? З якими результатами?