Біблійні Питання про ангелів

Біблійні Питання і Відповіді

Питання: Чи впавші ангели стали недосконалими в їх організмах (духовних тілах), як і в характері?

Відповідь: Грішний і занепалий стан впавших ангелів є явним доказом того, що вони стали недосконалі в своєму характері. Але з вагомих причин вони не стали недосконалими в їх духовних тілах, на відміну від людства. Дія вироку смерті є причиною тілесної недосконалості грішного людства; але впавших ангелів Бог не піддав під вирок смерті. Бог піддав їх швидше під вирок ув’язнення, в якому вони могли об’являти себе лише в темряві, в атмосфері навколо землі, яка стала їх в’язницею (2 Пет. 2:4 – слово тартарос перекладане тут як «вкинув до аду». Це дієслово, і воно повинно бути перекладене як «ув’язнив їх» – Юди 6; Еф. 2:2). Отже, ув’язнення в атмосфері нашої Землі аж до суду великого дня, а не смерть, є вироком для впавших ангелів. Тому вони є під вироком, який Бог видав на них, а не під тим вироком, якого Бог на них не видавав. З цієї причини їхні тіла не підлягають процесу вмирання, на відміну від недосконалих тіл. Тому їх тіла не зіпсуті, і з цієї причини не є недосконалими. Через те тіла впавших ангелів є досконалими.

РТ ’26:30; ТР №21, ’26:32

Питання: Чи вирок над упавшими ангелами буде виконаний на початку Тисячоліття чи вкінці Малого Періоду?

Відповідь: Ми розуміємо, що вирок нерозкаяним ангелам буде винесений при кінці Епіфанії (2 Тим. 4:1), але виконаний буде не раніше, аж при кінці малого періоду (Об. 20:7-9). Як у випадку людей, засуджених вироком, ув’язнення має місце після винесеного вироку та перед його виконанням; так само буде з сатаною і його непоправними ангелами. Під виразом «сатана» і т.п. в Об. 20:1-3 і 7-10, як ми розуміємо, мається на увазі не лише особовий сатана, але також сатана, голова і тіло – сатанинське гроно. З такої точки зору ми бачимо, що голова і тіло будуть ув’язнені під час Тисячоліття, а після звільнення з ув’язнення і остаточної проби вони будуть знищені. Ми можемо бути певні, що сам сатана (індивідуально) не мав би достатньо часу в тих 40 роках малого періоду, щоб піддати серця 20 млрд людей остаточній спокусі. Всі ті люди матимуть часті спокуси під час того 40-річного малого періоду; це означає, що багато впавших ангелів будуть також спокушувати, оскільки один спокусник не мав би достатньо часу для необхідних і достатніх спокус щодо такого величезного числа людей. Мат 25:41 подає, що клас козлів, а також сатана і його ангели будуть разом одночасно і назавжди знищені. Це також пояснює Об. 20:9,10. Знищення Фараона і його воїнств в Червоному морі зображує те ж саме, оскільки єгипетські вершники, які наздоганяли ізраїльтян, зображують упавших ангелів і людей в тому малому періоді, а їх знищення зображує знищення упавших ангелів і людей вкінці цього малого періоду.

Питання: Чи нерозкаяні впавші ангели отримають можливість показати своє бажання повернутися до згоди і спільності з Богом? Якщо так, то коли і як?

Відповідь: Ми це бачимо з того, що наш Господь під час Свого проповідування на землі і перед Своєю смертю і воскресінням звіщав для них таку можливість (1 Пет. 3:18,19). Їх тримання під хмарою (тартарос – в атмосфері) аж до суду Великого дня також це доводить (Юди 6; 2 Пет. 2:4). Той факт, що святі будуть їх судити, – випробовувати, досвідчувати, – теж погоджується з цією думкою (1 Кор. 6:3). Це ті, «що на небі», кому буде дана можливість в майбутньому віці стати одним у Христі (Еф. 1:10; Кол. 1:20). Це ми можемо бачити з того факту, що теперішній приклад Церкви та її проповідь служать їх освіченню (Еф. 3:8-10; 1 Кор. 4:9). Смерть і воскресіння Ісуса служать тому, аби приготувати володарів над упавшими ангелами і людьми (Рим. 14:9), тобто, що вони матимуть можливість. Отже, всі ці уривки вчать, що впавшим ангелам буде дана можливість виявити своє прагнення повернутися до гармонії і спільності з Богом. Під час Євангельського Віку вони випробовувалися, чи бажають повернутися до гармонії і спільності з Богом. Те, чому вони навчилися з наук і прикладів Ісуса і Церкви, дало деяким з них надію на таке навернення. Вони також навчилися від них, що коли зможуть отримати таку можливість, то повинні будуть відлучитися від сатани і його вчинків. Деякі з них діяли відповідно і, безперечно, серед великих труднощів по причині опозиції нерозкаяних ангелів. Святе Письмо запевняє нас, що тепер, в Епіфанії, має місце їх вирішальна проба (2 Тим. 4:1); оскільки впавші ангели і нові створіння ніколи не були засуджені на смерть, то вони є тими «живими», які під час Епіфанії розділяються по причині суду. При кінці Епіфанії впавші ангели будуть розділені на два класи: (1) розкаяних і (2) нерозкаяних. Останні будуть засуджені з сатаною на страту, будуть ув’язнені з ним і остаточно знищені при кінці малого періоду. Перші (поправні) будуть при кінці Епіфанії долучені під владу Христа і Церкви для їх можливостей Тисячоліття, для перемоги над усім грішним в них, і щоб могли виробити в собі досконалу любов, пристосовуючись і уздібнюючись до небесного товариства і спільності з Богом. Таким чином, ми бачимо, що їх можливості в Євангельському Віці служать їх визволенню від співпраці з сатаною і злом; а їх можливості в Тисячолітті – вдосконаленню їх до вічного життя. Ті, які не виправляться в Євангельському Віці і під час Епіфанії не відлучаться від злих ангелів, не одержать привілеїв Тисячоліття для навернення до спільності з Богом, але як непоправні і цілком добровільні грішники будуть засуджені на знищення, тоді як інші ввійдуть у свою остаточну пробу. Особливості реформаторських методів, які будуть вживати Христос і Церква для припровадження їх до повної спільноти з Богом, не є нам об’явлені. Усе, що ми знаємо про них, то це те, що Христос і Церква будуть панувати над ними задля припровадження їх знову до повної єдності з Богом.

ТР №31, ’27:101

Теперішня Правда № 76, березень-квітень 2022

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.