ДОВГОТЕРПІННЯ
«Усім довготерпіть» (1 Сол. 5:14)
В сучасній мові в більшості випадків, коли вживається слово терпеливість, мається на увазі довготерпіння, але в грецькій мові слова, які виражають ці два поняття, є цілком різні. В грецькій мові слово макротхумія означає довготерпіння, а слово гіпоменія означає терпеливість, в значенні витривалості, радісної, веселої безперервності, постійності. Етимологія слова гіпоменія означає тривання в якійсь речі чи завданні, що виконує особа, яка проявляє витривалість, радісну, веселу постійність. В нашому тексті виступає слово макротхумія – я довго зношу (я є довготерплячий, згідно українського перекладу), від якого походить макротхуміо. Це не є гіпомено, як можна було б зрозуміти на підставі перекладу цього тексту в Біблії. Це дуже важливо, щоб ці два вирази трактувати як два окремих і різних поняття. В грецькій мові гіпоменія ніколи не означає довготерпіння, а макротхумія ніколи не означає витривалість. Гіпоменія означає терпеливість в значенні витривалості. Макротхумія означає довготерпіння. В англійській мові Автор дав це пояснення, дивлячись на кращий переклад слова макротхумія в ASV – довготерпіння. Бо КJV подає терпеливість, тоді як в заголовному вірші звучить: «Усім довготерпіть». Не одна людина, втрачаючи опанування, і тим самим довготерпіння, говорить: «Я втратив терпіння». Однак, користуючись біблійною мовою, вона повинна сказати: «Я втратив довготерпіння». Отже з цього виникає, що наш текст говорить про довготерпіння, а не про терпеливість, згідно того, як ці два слова є вжиті в Біблії.
ВИЗНАЧЕННЯ ДОВГОТЕРПІННЯ
Під словом довготерпіння мається на увазі спокійний, лагідний, необразливий і опанований стан серця, розуму і волі серед обставин, які викликають природне роздратування. Довго терпляча особа завжди спокійна, а не брутальна. Вона лагідна в тому значенні, що не дозволяє підштовхувати себе до боротьби, тому що має спокійний стан свого розуму і завжди панує над собою, бо панує над своїм характером і не дає місця для гніву. Тому ця прикмета є єдиною, яка діє через розум, серце і волю.
Звичайно, довготерпіння не діє у всіх обставинах, а тільки в тих, які по своїй природі викликають роздратування; воно діє в обставинах, які становлять природну причину, щоб втратити панування над своїм духом. Коли хтось є в обставинах, які з природи викликають гнів того, хто не панує над собою, і в тих обставинах зберігає спокійний, лагідний і опанований стан серця, розуму і волі, то він розвиває чесноту довготерпіння. Вчитель чи вчителька, які не дозволяють собі на гнів, коли не повинні гніватися; батьки, коли він чи вона не дозволяють собі на збудження стосовно дітей тоді, коли не повинні собі цього дозволяти; роботодавець, який зберігає спокій, коли його належить виявити щодо працівників – усі вони розвивають чесноту довготерпіння. Ми віримо, що це пояснення допоможе зрозуміти довготерпіння.
Процитуємо кілька текстів зі Святого Письма, які навчають про довготерпіння і з яких виникає, що воно є чеснотою, яка відрізняється від терпеливості: «Любов довоготерпить» (1 Кор. 13:4). «Але у всьому себе виявляємо, як служителів Божих, у великім терпінні» (довготерпінні, 2 Кор. 6:4). «А плід духа: любов, радість, мир, довготерпіння, добрість, милосердя, віра» (Гал. 5:22). «Благаю вас…, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас, зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного» (Еф. 4:1,2). «Зміцняючись усякою силою за могучістю слави Його для всякої витривалості й довготерпіння з радістю» (Кол. 1:11). «Отож, зодягніться, як Божі вибранці, святі та улюблені, у… довготерпіння» (Кол. 3:12). «Але я тому був помилуваний, щоб Ісус Христос на першім мені показав усе довготерпіння, для прикладу тим, що мають увірувати в Нього на вічне життя» (1Тим. 1:16). «Ти ж пішов услід за мною наукою, поступуванням, заміром, вірою, витривалістю (довготерпінням), любов’ю, терпеливістю» (2 Тим. 3:10). «Проповідуй Слово, допоминайся вчасно-невчасно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю (довготерпінням) та з наукою» (2 Тим. 4:2).
Приведені цитати Святого Письма доводять, що Біблія вчить про довготерпіння як про ласку, яка від нас вимагається. Можна додати, що це другорядна ласка, розвинена під впливом вищих першорядних ласк, які гамують спроби войовничості, нижчої першорядної ласки, контролювати стан розуму, серця і волі особи. Вищими першорядними ласками є: віра, надія, самоконтроль, терпеливість, побожність, любов братерська і безкорислива (2 Пет. 1:5-7).
ПРОТИЛЕЖНІСТЬ ДОВГОТЕРПІННЯ
Нам буде легше зрозуміти значення довготерпіння, коли розглянемо його протилежність. Ми могли б визначити протилежність довготерпіння як неспокійний, сварливий і гнівний стан серця, розуму і волі. Неспокійний стан серця і розуму був би протилежністю спокійного стану серця і розуму. Сварливий стан серця, розуму і волі були би протилежністю лагідного стану серця, розуму і волі. А гнівний стан серця, розуму і волі був би, звичайно, протилежністю опанованого стану серця, розуму і волі. Якби мали використати тільки одне слово, як протилежність довготерпіння, то можливо доброю протилежністю було б слово роздратування. Ми також, як протилежність довготерпіння, могли б подати рознервований, роздратований, проблемний, обурений і розгніваний стан серця, розуму і волі. Про протилежність спокійного, лагідного і опанованого стану серця, розуму і волі ми можемо говорити як про жорстокий, образливий, гнівливий, обурений, гіркий і ображений стан серця, розуму і волі. Перелічені синоніми роздратування дають нам можливість ясно зрозуміти те, чим є протилежність довго терплячого стану серця, розуму і волі.
У визначенні ми вже показали, без виразних тверджень, елементи довготерпіння. Вони становлять спокій серця, розуму і волі, лагідність серця, розуму і волі та пануючий над собою стан серця, розуму і волі. В спокої виступає веселий, спокійний стан серця, розуму і волі. В лагідності виступає миротворчий стан серця, розуму і волі, а в опанованому стані серця, розуму і волі проявляється стан розуму, серця і волі, який є під властивим контролем. Як ми бачимо, перераховані елементи мають звичайно в кожному випадку протилежний стан серця, розуму і волі.
ОБСТАВИНИ І СФЕРИ РОЗВИТКУ ДОВГОТЕРПІННЯ
Було б добре, якби ми розглянули, які обставини в умовах дії довготерпіння вимагають його розвитку. В загальному, ми могли б сказати, що умови природного роздратування домагаються його розвитку. Ці умови, що викликають роздратування, є багатосторонні. Деякі стверджують, що їм важко розвивати довготерпіння в суперечностях і спротивах. Інші твердять, що його розвиток є великою пробою, бо їх зневажають. Є також і такі, які бачать протидію розвитку довготерпіння в неввічливості, яку проявляють до них або до інших. Багато людей стверджують, що дуже важко розвивати довготерпіння, бо зауважують несправедливість, яку проявляють по відношенню до них або до інших.
Батьки, вчителі і цивільна влада стверджують, що їх довготерпіння стимулюється до розвитку, коли відповідно діти, учні чи підлеглі виявляють до них непослух. Невірність працівників або одновірців теж складає обставини, в яких деякі зауважують необхідність розвитку в собі цієї ласки. Інші переконуються в необхідності її виявлення, коли їх обманюють, оскільки з ними це часто трапляється. Інші вважають приписування їм злих мотивів і вчинків як стан, що спонукає до розвитку цієї ласки. Однак всі стверджують, що поєднання двох або більше названих обставин спонукає їх до прояву довготерпіння.
Є багато сфер, в яких довготерпіння має проявляти активність. Наприклад, в родині: чоловіки і жінки говорять, що вони мусять розвивати довготерпіння у взаємних стосунках. Особливо відразу після весілля, коли перед весіллям дійсно закохані ідеалізують один одного і бачать у свого партнера або партнерки лише досконалість, але в умовах щоденного спілкування між собою чоловік і жінка доходять до відкриття один в одного таких вад, яких ніколи не бачили перед вступом в шлюбний зв’язок. І не раз мусить пройти довший протяг часу, перш ніж чоловіки і жінки усвідомлять собі, як це могло статися, що вони не бачили тих рис у своїх партнерів чи партнерок перед шлюбом.
Батьки стверджують, що їх батьківський стан є відповідній для практикування цієї прикмети. Хоча більшість батьків вважає, що їхні діти повинні бути без вад, та коли бачать в них вади, особливо ті, що пов’язані зі спадковістю, тоді вони змушені працювати над довготерпінням. Батьки часто забувають, що, коли були дітьми, вони не були досконалими, забуваючи таким чином про толерантність відносно власних дітей. Звідси неслухняні діти, нечемні діти, немудрі діти забезпечують своїм батькам в межах сім’ї достатнє поле для розвитку довготерпіння.
В зборі, в поведінці з духовною родиною, ми знаходимо наступну сферу, в якій ми мусимо працювати над розвитком довготерпіння.
Багато братів мають шляхетні характери, інші, через спадковість, мають злі, і ці два типи братів мусять взаємно розвивати довготерпіння один до одного. Є також слабкі брати, несвідомі брати, брати, що часто помиляються, брати, які грішать, нерішучі брати, і брати, які хочуть монополізувати час зібрань. Все це є сферою розвитку довготерпіння в зібранні.
В поводженні зі світовими людьми довготерпіння є незамінним. Деякі світові люди є по природі шляхетними, а інші – ні. Одні є дуже самолюбні, інші дуже слабкі, ще інші дуже упавші, ще інші дуже грішні. Є також такі, які переслідують Господній народ, фальшиво представляють його, обмовляють, ставлять під сумнів його мотиви, представляючи в невластивому світлі його амбіції в посвяченні Господу. Ця сфера світових людей представляє велику кількість можливостей для практикування довготерпіння.
Деколи співпрацівники в одному торговому домі, залі, магазині, фабриці чи офісі, через свої специфічні звичаї, нав’язування чогось іншим, своє самоствердження і самолюбні амбіції створюють сферу довготерпіння для Господнього народу.
Далі, непорядні сусіди, які різними способами є проблемними, створюють сферу для довготерпіння. Вони не раз засмічують тротуари і вулицю, де живе Божий народ. Вони, як правило, мають так званих диких друзів, що створює перешкоди Божому народові, і часто через незначну підлість створюють проблеми там, де живуть сусіди, створюючи в такий спосіб умови, в яких мусить проявлятися довготерпіння. Довготерпіння також потрібне в сфері бізнесу, бо там ми зустрічаємо багато нечесності, багато обману, багато підробок якості товарів, багато нечесної конкуренції і нав’язування Господньому народу багато дефектних виробів, за які, однак, потрібно платити як за добрі. Всякого роду заниження ваги і міри, що зустрічаються в торгівлі, теж не оминають Божий народ. В зв’язку з цим Божий народ, маючи справу зі світом інтересів, натрапляє на широке поле для розвитку цієї прикмети.
Божий народ має багато можливостей виробляти довготерпіння в галузі громадянських прав і обов’язків. Нечесність багатьох політиків, захоплення, які застосовуються в шахрайський і відкритий спосіб, обіцянки, які вони дають під час своїх політичних кампаній, які пізніше не виконують, використовування людей для власних цілей та користі, їх невизнання себе служителями суспільства, як також, не дивлячись на це, здобування довіри у багатьох – все це діється в спосіб, який формує сферу для розвитку довготерпіння.
ПОТРЕБА ДОВГОТЕРПІННЯ
Довготерпіння потрібне як в його розвитку відносно самих себе, так і в стосунку до інших. Деякі з Божого народу занадто суворі до себе і дозволяють своїм вадам ставити перешкоди на дорозі до перемоги і перешкоджати в розвиванні деяких рис довготерпіння відносно себе. Було б добре, якби кожен з нас пам’ятав слова Апостола, що він самого себе не судить (1 Кор. 4:3), в значенні занадто суворо. Він також не дозволяв, щоб суворий суд інших щодо нього знеохочував його, але вірив, що дорогий Отець Небесний судив і робив це відповідно до Своїх чотирьох великих атрибутів, і тому він не дозволяв на залякування себе через свої слабості.
Однак більшість людей схильна виявити брак довготерпіння в зв’язку з вадами інших. Ми, звичайно, живемо в світі, повному вад інших, які з легкістю можуть нас спонукати до гніву і таким чином, в зв’язку з вадами інших, можуть знищити наше довготерпіння. Це є правдою в наших взаємних стосунках з братами, нашими родинами, працедавцями, працівниками і вчителями, співпрацівниками і загалом людьми цього світу. Загальний неспокій, який панує в світі, має тенденцію доводити людей до втрати їх довготерпіння, бо цей загальний неспокій звертає увагу спостерігача на численне зло, яке панує в світі. Тому ми мусимо бути довго терплячими , навіть серед того неспокою, що панує в світі. У світі бізнесу часто чиниться натиск на працедавця і працівників, які ледве зберігають довготерпіння.
В історії людства ніколи не було такого часу, щоб люди так поспішали і щоб чинився такий тиск на їхню витримку, як в наших часах. Це, без сумніву, є однією з причин хвороб серця, які тепер майстерно вбивають людство. Ми мусимо бути довго терплячими перед таким тиском, який чинить на нас загальносвітовий поспіх і неспокій. Умови сучасного життя й сучасної праці, додані до того поспіху і неспокою, дуже шкодять довготерпінню. Загальна нервовість, яка тепер панує в людському суспільстві, несе з собою неспокій, поспіх і смуток, і становить наступний елемент, який вимагає довготерпіння відносно стражденних і нервових навколо нас. Загальний брак довготерпіння в світі, і часто серед братів, є ще однією причиною, яка вказує, чому нам так потрібно розвивати чесноту довготерпіння.
І, напевно, ми не будемо переможцями, якщо не розвинемо цієї чесноти, бо вона є однією з тих ласк, які є представлені в нагруднику первосвященика і в дорогоцінних каменях Нового Єрусалиму. Тому існує величезна потреба цієї риси, бо ті, які її не розвинуть, не будуть переможцями.
ВОРОГИ ДОВГОТЕРПІННЯ
Довготерпіння має численних ворогів. Одні між ними є особові вороги, інші не особові. Звичайно, потрібно взяти під увагу, що диявол, світ і тіло є неприязними відносно розвитку нами довготерпіння. Існують також певні риси, які підкопують цю цінну ласку, як наприклад, сварливість. Люди, що схильні сперечатися, розвивають протилежність довготерпіння, а люди сварливі є ворожі до розвитку довготерпіння. Злі підозри також діють як ворог стриманості. Коли дозволяють розуму поступати погано, то довготерпіння наражається на знищення. Погані характери, успадковані чи набуті, можуть також бути визнані за ворогів цієї чесноти, оскільки по самій своїй природі вони діють як вороги цієї ласки.
Іншим ворогом довготерпіння є нервовість. Майже цілий світ є нервовим. Великий тиск, який чинить антитипічний фараон на людський рід, веде до щораз більшої нервовості. І, звичайно, нервові люди, як правило, є далекими від посідання чесноти довготерпіння. Отже, якщо ми нервові, стережімося, бо нервовість є ворогом цієї прикмети. Роздумування про вади інших осіб є наступним ворогом довготерпіння. Оскільки Божий народ має почуття справедливості більш розвинуте, ніж більшість людей, то коли бачить вади в інших, спонукає тим самим своє почуття справедливості до такої міри, що забуває про довготерпіння.
І ще одне, надмірне роздумування про свої власні права і самодостатність в більшості випадків буде причиною розвитку ворогів довготерпіння. Звичайно, гнів є ворогом довготерпіння, який майстерно діє. Отже, ми мусимо пам’ятати, що людський гнів не реалізує Божої справедливості, так само, як і людська злість не реалізує Божої справедливості. Справедливий гнів може співпрацювати з довготерпінням, але звичайний гнів знищить довготерпіння.
НАДУЖИВАННЯ ДОВГОТЕРПІННЯ
Довготерпіння може надуживатися, чи то у вигляді перебільшення, чи то у вигляді неопрацьованості. Деякі батьки мають таку любов до своїх дітей, що майже все їм дозволяють (хоча вона повинна спонукати до опору) і таким чином вони дозволяють діяти довготерпінню там, де потрібно практикувати певний опір. Як багато батьків, коли бачать вади в своїх дітях, і як багато мам, коли зауважують вади у своїх дітей, виявляючи погану форму довготерпіння, виражаються, що «діти є гідними потомками своїх батьків»?
Ми пам’ятаємо зі шкільних часів одного професора, який не міг втримати відповідного послуху і порядку у своєму класі. Це, звичайно, приносило шкоду його впливу, як вчителя, але в нашій пам’яті залишився його постійний приклад перебільшеного довготерпіння. Він дозволяв учням в класі майже все, замість того, щоб застосувати дисципліну. Також може бути ситуація, коли хтось може бути надто довго терплячим один до одного. Коли вони зауважують більше чи менше сваволі в тому, хто поступає недобре, то не мусять бути настільки довго терплячими, щоб дозволити на подальший розвиток зла. Вони повинні скоригувати таку сваволю, чи то самі, чи за допомогою старших, бо потрібно пам’ятати, що згідно з Гал. 6:1 тільки добре розвинуті можуть нагадувати, бо нагадування не є загальним наказом для Церкви.
Існують ситуації, в яких довготерпіння є недопрацьоване, тобто, що воно не достатньо практикується. Як багато є батьків, які занедбують проявляти достатньо довготерпіння відносно своїх дітей! Як багато таких чоловіків і жінок, які занедбують достатній розвиток довготерпіння відносно свого чоловіка чи своєї дружини! Як часто вчителі занедбують виявляти довготерпіння відносно до учнів, коли ситуація вимагає застосовувати його щодо них! Дуже часто брати недопрацьовують довготерпіння, дозволяючи йому відігравати імітаційну роль в своїх характерах. Не забуваймо, що довготерпіння – це другорядна ласка, і тому вона не є незалежною ласкою, яка працює самостійно, але повинна діяти лише під контролем семи вищих першорядних ласк. Ці останні гамують намагання довготерпіння контролювати нас і ведуть його до активності, якщо сім вищих першорядних ласк вимагають, щоб воно було активним.
РОЗВИТОК І ПРОБА ДОВГОТЕРПІННЯ
Така якість, як ця, вимагає розвитку. Головними чинниками, які розвивають цю ласку, мусять бути завжди вищі першорядні ласки. Коли нам бракує довготерпіння, дозвольмо вірі, мужності, самоконтролю, терпеливості, побожності, братерській і безкорисливій любові стимулювати її до дій, додаючи до того знання Правди, що напевно допоможе її розвивати. Збереження спокійного розуму, серця і волі сприяє її розвитку. Розвиток великодушності щодо інших, яка співчуває з ними по причині їхніх вад і жаліє їх, також допоможе розвивати цю якість. Роздумування про добро, яке є в інших, коли ми роздратовані, також допоможе розвивати довготерпіння.
Тактовність також допоможе в зв’язку з прикметами, які більш чи менш пов’язані з розвитком довготерпіння. Якщо ми знаходимося в стані схильності до сварки, то подумаймо, наскільки це є в гармонії з Господньою волею, про точки дотику, а не про те, в чому ми різнимося з тими, щодо кого роздратовані. Проголошення Правди з любовʼю, навіть для бунтівничих і несправедливих осіб, допоможе нам розвивати цю добру прикмету. А понад усе, в розвитку цієї прикмети плекаймо побожне роздумування про Божу доброту стосовно нас та інших, а це побожне роздумування посвячених сердець напевно допоможе нам розвинути цю ласку.
А коли ми вже розвинемо довготерпіння, то, звичайно, воно буде піддане пробі. Почнуть діяти різного роду умови в різних наших зв’язках, розраховані повністю на його пригнічення. Ці умови будуть пробою нашого довготерпіння. Господь дозволить, щоб нашими вадами маніпулював противник, аж до випробування цієї прикмети, або також дозволить, щоб вади інших мали ту саму ціль, по мірі того, як вони діють на нас. Вороги Правди, перекручування Правди, невірність Правді, опозиція до Правди будуть випробовувати цю рису, а ми будемо благословенні, якщо вона витерпить цю пробу переможно.
Коли ми через призму пророчого Слова дивимося в майбутнє, то з легкістю можемо побачити велику потребу довготерпіння, тому що наростаючий неспокій у світі, наростаючий неспокій між окремими особами і наростаючі труднощі на вузькій дорозі дадуть багато приводів, в яких ця прикмета буде змушена розвиватися, якщо ми захочемо набути Божий характер. Тому, улюблені брати і сестри, намагаймося протягом усього життя бути довго терплячими до всіх, і для цього ми знайдемо досить ласки в Слові нашого Отця, в Його Дусі і передбаченнях, якщо вірно їх використаємо! Ми віримо, що всі ми хочемо розвивати довготерпіння до всіх в такій мірі, яка буде в гармонії з сімома першорядними ласками і знанням Правди, як це Апостол Петро представляє в 2 Петра 1:5-7. Хай Бог благословить кожного з нас, наскільки вірно ми намагаємось розвивати правильно контрольоване довготерпіння.
РТ №582, ’82,85; TP №328, ’83,39
Теперішня Правда № 63, зима-осінь 2016