Дошки, Засуви і Стовпи Скинії

ДОШКИ, ЗАСУВИ І СТОВПИ СКИНІЇ

Про ці частини брат Джонсон в РТ ’23:12 (ТР ’28:73; порівняй Е 8:68-76) писав наступне:

БІБЛІЙНІ КНИГИ, ПРЕДСТАВЛЕНІ В СИМВОЛАХ

В 36 і 37 віршах [Книги Чисел 3 розділ) перераховані частини скинії, які були під особливим доглядом Мераритів. Коли ми зрозуміємо їх значення, то переконаємося, що наше пояснення праці Мераритів Віку Євангелії – яка полягала в редагуванні, видавництві, переписуванні та друкуванні Біблії і відповідних книг і т.п. – є правильним. Частиною будівлі скинії, яка була під опікою Мераритів, були дошки, засуви, стовпи і підставки (основи).

В самій скинії було 48 дощок (Вих. 26:18-23), 9 комплектів засувів, – якщо рахувати як засув кожен з трьох рядів на кожній з трьох стін скинії (Вих. 26:26-28), – та 9 стовпів (Вих. 26:32,37). Пораховані в такий спосіб, в сумі вони дають нам 66 (48+9+9=66). Ці 66 опор є образом 66 книг Біблії як підстави та опори для класу Христа, а лляні завіси з їх накриттями – справжня скинія (намет; Чис. 3:25; Вих. 26:1,6) – зображують клас Христа як нові створіння.

Зауважмо, що, згідно з нашим способом рахування, 9 стовпів зображують 9 книг Біблії. Це не суперечить думці нашого Пастора, який вияснив, що 5 стовпів за першою завісою зображують клас Христа як зародкові нові створіння, а 4 стовпи за другою завісою – клас Христа як народжені нові створіння (Тіні Скинії 114,115). Ця остання думка є цілком правильною і не перечить першій, оскільки 9 стовпів зображують обидві ці думки. Давайте вияснимо це:

Дошки, які в Святая і Святая Святих були повставлені в срібні підстави (Вих. 26:19-25), очевидно не зображують в Святая зародкових нових створінь у виправданому людському тілі, як це роблять 5 стовпів при першій завісі, оскільки дошки були повставлені на підстави зі срібла, натомість стовпи – на підстави з міді, що доводить, що вони є образом нових створінь у виправданому людському тілі (Вих. 26:37). Отже, ці дошки взагалі не зображують нових створінь. Тим більше їх не зображують засуви, оскільки вони не мали ніяких основ, але були прикріплені до дощок золотими кільцями (каблучками, Вих. 26:29). Ці зауваження доводять, що існує різниця в символічному значенні дощок і 5 стовпів в Святая. Ця різниця полягає в тому, що ці стовпи зображують щось більше, аніж дошки, тобто зародкові нові створіння. Але оскільки дошки і стовпи виконували подібну функцію, – підтримували скинію, – то з такої точки зору вони зображують подібні речі.

То ж ми розуміємо, що стовпи мають додаткове значення, окрім нових створінь, подібне до того, що було показано в дошках. Ми розуміємо, що стовпи є подвійним образом – нових створінь і певних книг Біблії. По причині подвійного антитипу вони були зроблені дещо інакше, аніж дошки. Оскільки завданням книг Біблії як підстави є надання підтримки класові Христа як правдивій Скинії Бога, а також оскільки ми бачимо, що в Біблії міститься 66 книг, і що було 66 частин образної скинії, які як основа підтримували лляні завіси і накриття над ними (виразний тип Христа як правдивої Скинії Бога), то на підставі цієї відповідності ми приходимо до висновку, що дошки, засуви і стовпи зображують 66 книг Біблії. Таким чином в будові скинії Бог дав нам однозначний типічний доказ, що канон Святого Письма виключає з Біблії апокрифічні книги, які на думку римо-католицької церкви є її частиною.

ДЕТАЛЬНИЙ ОГЛЯД ЦЬОГО ОБРАЗУ

Ми зауважуємо, що з однієї точки зору було 15 засувів, а з іншої їх було 9. Якщо ми порахуємо засуви поштучно, то в сумі їх було 15; та якщо порахуємо їх як комплекти рядів, то їх сума буде 9 (Вих. 26:26-28). З причин, які ми невдовзі подамо, ми віримо, що Господь вживає засуви в рядах, аби показати число книг, яке вони мали зображувати. Згідно з нашим розумінням, вони зображують суто історичні книги Старого Заповіту, які історично підтримують і пов’язують між собою книги Біблії в логічну цілість, при чому золоті каблучки (кільця) вказують на те, що вони уповноважені до цього від Бога. Згідно з нашим розумінням цього питання, тими дев’ятьма суто історичними книгами є: Буття, Ісуса Навина, Суддів, 1 Самуїла, 2 Самуїла, 1 Царів, 2 Царів, 1 Хронік, і 2 Хронік. Ці книги відрізняються від усіх інших, оскільки вони є цілком історичними на відміну від біографічних та повчальних, а їх історії формують основу і підтримку для релігії, об’явленої в Слові.

Такі книги, як Рут, Ездри, Неємії та Естер є біографіями, а не історіями; натомість Вихід, Левит, Числа і Повторення Закону і т.п., хоча містять дещо історії, на відміну від біографії, є більше чи менше повчальними, оскільки містять закони і т.п. Але згадані вище 9 книг є цілком історичними, а їхні історії є того роду, що формують основу і підтримку для релігії, об’явленої в Біблії – як у зв’язку з їх типами, так і антитипами. Це, власне, по причині їх особливого зв’язку з релігією, об’явленою в Біблії, вони підтримують і історично пов’язують між собою біблійні книги в логічну цілість. Цей особливий зв’язок з іншими книгами Біблії є відповідно показаний в засувах, які підтримували, в’язали між собою і утримували на місці дошки скинії.

ЗНАМЕННИЙ СИМВОЛІЗМ В ЗАСУВАХ

Господь незвичайним способом вказав на те, що 6 з тих 9 книг будуть складатися з трьох пар. З точки зору засувів, що складалися з 15 штук, було по 5 засувів на кожній з трьох стін скинії (Вих. 26:26-27). Натомість з точки зору кожного ряду як засува, їх було 9 – по три на кожній з трьох стін. Середній засув кожної стіни був одинарним по всій довжині даної сторони; натомість верхні і нижні засуви кожної стіни складалися з двох штук (Вих. 26:28; пор. з 26, 27 в.). Ми розуміємо, що 3 середні засуви зображують 3 книги – Буття, Ісуса Навина і Суддів. Згідно з нашим розумінням 3 верхні ряди засувів зображують 1 Самуїла, 1 Царів і 1 Хронік, а нижні ряди засувів – 2 Самуїла, 2 Царів і 2 Хронік.

Хтось може запитати: чому Господь не хотів, щоб верхні і нижні засуви були зроблені так само, як середні, тобто, щоб складалися лише з однієї частини? Відповідаємо: (1) оскільки Він хотів, щоб кожен середній засув зображував допоміжну книгу, яка не має супровідної книги; у Св. Письмі немає 1 Буття і 2 Буття, 1 Ісуса Навина і 2 Ісуса Навина, 1 Суддів і 2 Суддів; а також (2) оскільки хотів, щоб верхні засуви з двох частин і нижні засуви з двох частин зображували думку, що кожен з них є образом допоміжної книги, якій товаришить друга – 1 Самуїла і 2 Самуїла, 1 Царів і 2 Царів, а також 1 Хронік і 2 Хронік.

Складаючись з двох елементів, верхні і нижні засуви в кожному комплекті були пов’язані між собою таким чином, яким з ними, ані з жодним іншим засувом, не був пов’язаний цей середній. Так був показаний той факт, що книги, зображені у верхніх і нижніх засувах, були відповідно пов’язані між собою таким чином, яким не були пов’язані з книгами, показаними у відповідних середніх засувах, а також таким чином, яким кожна з книг, зображена в кожному середньому засуві, не була пов’язана з жодними іншими книгами. Отже, книги, зображені у верхніх і нижніх засувах кожного комплекту, як виявляється, були пов’язані між собою характерною рисою, якої не мають жодні інші книги, показані в трьох середніх засувах – зв’язком пари, серії двох книг. Той факт, що було три комплекти так поєднаних верхніх і нижніх засувів, зображує те, що повинні були бути три пари, комплекти таких книг. Справді, це надзвичайно влучний спосіб упорядкування тих символів.

СИМВОЛІЗМ СТОВПІВ

Дивлячись на ці 9 стовпів не як на тип зародкових і народжених нових створінь, але як на тип книг Біблії, ми розуміємо, що вони зображують 9 книг, кожна з яких була написана окремим писарем Нового Заповіту. 5 стовпів у Святая, здається, зображують Матвія, Марка, Луки, Якова і Юди. 4 стовпи в Святая Святих, розуміємо, зображують Об’явлення, Послання до Євреїв, 1 Петра та Єв. Івана.

Тематика тих перших 5 книг, пов’язана зі смертю людської волі, – антитипічною першою Завісою, – в логічний спосіб поміщує їх при вході до антитипічної Святая; оскільки ці книги особливо пояснюють посвячення і спонукають до нього тих, які знаходяться на антитипічному Подвір’ї. Тематика інших 4 книг, яка стосується смерті людського тіла, – антитипічної другої Завіси, – в логічний спосіб поміщує їх при вході до антитипічної Святая Святих, оскільки ці книги особливо пояснюють про вірність в жертві аж до смерті і спонукають до неї тих, які знаходяться в антитипічній Святая.

Усі стовпи мали золоті гачки (для підтримування завіс і прутів (в укр. Біблії обручів)), золоті верхівки як корони і золоті прути – жердини, що з’єднували у верхній частині стовп зі стовпом і були з’єднані гачком, щоб утримувати стовпи так, як засуви утримували дошки (Вих. 26:32,37; 36:38). Золоті гачки, які підтримували першу завісу, зображують те, як науки 5 відповідних книг в Божественний спосіб підтримують ідею посвячення для тих, які знаходилися на антитипічному Подвір’ї. Золоті гачки, що підтримували другу завісу, зображують те, як науки 4 відповідних книг в Божественний спосіб підтримують ідею вірності аж до смерті для тих, які знаходилися в антитипічній Святая.

Верхівки служили як корони стовпів, а золоті корони символізують Божественне уповноваження до функції учителя, священника чи царя. Божественне уповноваження до ролі учителя є показане в золотих коронах на головах 24 старців (Об. 4:4). Ця думка, здається, є зображена в золотих верхівках на верхах стовпів – вони нам образно кажуть, що відповідні книги є уповноваженими від Бога вчителями. Золоті жердини, здається, образно показують думку, що відповідні книги у своїй місії підтримуються Божественним способом. Біблія, наш досвід, а також історія Церкви з усією впевненістю погоджуються з цією думкою.

СИМВОЛІЗМ ДОЩОК

Святая святих була точним кубом, а її висота, довжина і ширина становили по десять ліктів. Кожна дошка була півтора ліктя ширини. Ми читаємо, що було шість дощок, загальна ширина яких дорівнювала дев’яти ліктям; також були частини двох інших дощок, які формували західну стіну Святая Святих (Вих. 26:22-25). Тому всередині Святая Святих, як частина її західної стіни, могло бути видно лише пів ліктя кожної крайньої дошки. Іншими словами, всередині Святая Святих було видно лише ¹/₃  частину зовнішніх дощок як частину її стіни.

З тієї ж причини на бічній північній і південній стінах в Святая Святих було видно 6 і ¹/₃ дошки; але на кожній з тих двох бічних стін Святая Святих було по 6 і ²/₃ дощок. Лише 1/3 дошки в північно-східному і південно-східному кутку була видна, а ¹/₃ тих дощок в Святая Святих була невидна через північний і південний стовпи Святая Святих, які прилягали до третьої частини відповідних дощок в північно-східному і південно-східному кутку Святая Святих. Ці два стовпи мали очевидно товщину у півліктя, і щоб були невидимі в Святая, але підтримували другу завісу, що прилягала до північної і південної стіни скинії, обидва прилягали до відповідних стін.

Симетрія розмірів Святая і Святая Святих у співвідношеннях, а також симетрія стін Святая Святих, змушує нас прийняти те, що стовпи мали товщину ¹/₂ ліктя, і дуже правдоподібно, що були квадратними. Ще інше міркування, здається, приводить до такого ж висновку. Згідно зі звучанням гебрайського тексту, кутові дошки західної стіни Святая Святих, здається, були перерізані зверху донизу наполовину своєї ширини, а потім приставлені одна до одної під прямим кутом так, щоб товщина тієї частини, що залишалася в західній стіні в північно-західному кутку, покривала ¹/₃ ширини другої частини, яка заходила на найбільш висунуту на захід дошку північної стіни на ¹/₂ ліктя. Іншими словами, кожна з тих кутових дощок західної стіни була так перерізана на дві частини, які потім були допасовані одна до одної під прямим кутом, щоб заходили на ¹/₂ ліктя на найбільш західну дошку відповідно в північній і південній стіні.

Усі ці розміри не є чітко представлені в Біблії, але симетрія розмірів будівлі, як також символічні науки, дані нам вище під увагу по відношенню до чотирьох кутових дощок, з яких у кожному випадку лише ¹/₃ була видна зі Святая Святих, здається вимагає таких розмірів, які також вказували на те, що товщина дощок скинії становила ¹/₆ їх ширини, тобто ¹/₄ ліктя. Наступний рисунок ілюструє приклад того, яким чином крайня північно-західна кутова дошка західної стіни була перерізана і пристосована, щоб заходила на крайню західну дошку північної стіни, залишаючи ¹/₂ ліктя або ¹/₃ її ширини видною зі Святая Святих:

Іншими словами, було 18 цільних дощок, які було видно всередині Святая Святих, а з чотирьох інших дощок ¹/₃ була видна зсередини, натомість ²/₃ знаходилися ззовні Святая Святих. Ці дошки подібно є образними. Новий Заповіт складається, як знаємо, з 27 книг, дев’ять з яких, як ми переконалися, є показані в типі у п’яти стовпах в Святая і чотирьох стовпах у Святая Святих, а позосталі 18, віримо, є образно представлені у 18 цільних дошках, які було видно всередині Святая Святих. А як є з чотирма дошками, третя частина яких становить частину чотирьох кутів Святая Святих? Ми віримо, що вони є типом чотирьох з п’яти найважливіших книг Старого Заповіту. П’ять книг Мойсея – П’ятикнижжя – загально визнані за найважливіші книги Старого Заповіту. Ми вже побачили, що перша з них – Буття (1 Мойсея) – є представлена в одному з середніх засувів. Тому ми розуміємо, що Вихід, Левит, Числа і Повторення Закону є зображені тими чотирма дошками, треті частини яких було видно в чотирьох кутках Святая Святих.

Це породжує запитання: чому лише ¹/₃ кожної з дощок, що зображують ці книги, було видно з середини Святая Святих, натомість ²/₃ кожної з них не було там видно? Ми віримо, що це має на меті показати, що хоча книги, які вони образно зображують, не належать до книг Нового Заповіту, однак, їх типічні науки визначають характер і сферу усього в Новому Заповіті. Кожен, хто розуміє типічні науки цих чотирьох книг, очевидно знає, що вони є тінню наук книг Нового Заповіту, чого не можна сказати про жодні інші чотири книги, а навіть про усі їх разом взяті.

Залишається ще 26 дощок, які досі не обговорювалися. Ми можемо побачити, що всі вони знаходяться у Святая – по 13 на кожній бічній стіні. Ми розуміємо, що ці 26 дощок є образом позосталих книг Старого Заповіту: 13 дощок на південній стіні, правдоподібно, зображують 13 більш важливих, а ті, що були на північній стіні – 13 менш важливих книг. Отож, у засувах, стовпах і дошках скинії Господь дав нам ряд символів, які заслуговують якнайбільшої уваги, а його знаменне пристосування для зображення 66 книг Біблії стає очевидним, коли ми усвідомлюємо собі, що оскільки вони були основою і опорою дійсної скинії (намету), – лляних завіс та трьох їх покривал, – так і 66 книг Біблії є основою та опорою Христа – правдивої Скинії Бога.

З основи будівлі нерозглянутими залишаються ще основи (дослівно підставки) і шипи, які, будучи позапущувані в гнізда в підставках, служили для утримання дощок і стовпів в стоячому положенні. Усі ці підставки були срібні, за винятком п’яти, які підтримували п’ять стовпів у Святая (Вих. 26:19,21,25,32). Ці п’ять підставок були з міді (Вих. 26:37). Срібні підставки зображують той факт, що Правда є підставою біблійних книг, і що ці книги мають правдиве Божественне походження. Той факт, що п’ять стовпів у Святая стояли на мідних підставках, здається, зображує думку, що п’ять книг, які вони зображують, є спеціально вжиті для тих, які стоять перед переходом або щойно перейшли зі стану виправданих до стану сплоджених від духа.

Два золоті шипи (Вих. 26:17; див Хоменка), які були допасовані до гнізд для шипів у кожній підставці, здається, з одного боку образно вказують на той факт, що є дві Божественні доктрини, які міцно утверджують кожну книгу Біблії в Божій Правді. Ці дві Божественні доктрини – це реституція і високий поклик або Пісня Мойсея і Пісня Агнця (Об. 15:2,3). А оскільки Пісня Мойсея є головною темою Старого Заповіту, і оскільки Пісня Агнця є головною темою Нового Заповіту, то відповідно два шипи, з іншого боку, здається, зображують ці дві частини Біблії. З такої точки зору їх перебування в шипових гніздах підставок зображує той факт, що обидві частини Біблії є рівнозначно Божественно правдиві і основані в Правді, і вони, таким чином, як одне Божественне Об’явлення в Божественний спосіб і міцно утримують в Правді кожну зі своїх книг. Усі шипи були на однаковій відстані один від одного в стіні, що зображує той факт, що ці дві частини Біблії є Божественно гармонійними одна з одною.

АНТИТИПІЧНА КОНСТРУКЦІЯ

Цей розгляд показує, що конструкція скинії – дошки, шипи, засуви, стовпи і підставки – як одне ціле зображує Біблію як таку, а в її елементах показані книги Біблії з їх головними характеристиками і цілями. Як було необхідним для нас зрозуміти значення на Вік Євангелії кожної частини скинії, яку носили Гершоніти і Кегатити, щоб зрозуміти діяльність Гершонітів і Кегатитів Віку Євангелії, так необхідним для нас є також зрозуміння значення на Вік Євангелії кожної частини будівлі скинії, яку носили Мерарити, щоб зрозуміти діяльність Мераритів Віку Євангелії.

Розуміючи значення конструкції скинії на Вік Євангелії, як було подано вище, ми бачимо, що не було справою Мераритів Віку Євангелії вияснення різних справ, що містяться в Біблії, оскільки з різних точок зору і з огляду на різні цілі це було справою Кегатитів і Гершонітів Віку Євангелії. З цього виникає, що їхньою службою щодо Біблії було все те з левитської праці Віку Євангелії, чого не мали інші левитські групи щодо Біблії у своїй сфері відповідальності, тобто праця редагування, публікування, переписування і друкування Біблії. Отже, ця праця є представлена в образі Мераритами, які розбирали, перевозили і складали конструкцію скинії. Це була прекрасна, дивовижна і, поза сумнівом, незмірно благословенна праця. Їх працьовитість і результативність виявляється у багатьох виданнях Біблії, які були ними приготовані, переписані, надруковані і розповсюджені. Вони робили це впродовж усього Євангельського Віку, спочатку вручну, а пізніше за допомогою друку. Від 1804 року, особливо через біблійні товариства, прийшла справжня злива Біблій, несучи відсвіження і благословення народам землі, понищеним посухою. Ми вдячні Богові за служіння Мераритів Віку Євангелії у зв’язку з Біблією, оскільки їхня праця дуже збагатила антитипічних Священників, Левитів та Ізраїльтян.

В такий спосіб брат Джонсон дав нам прекрасне і чисте вияснення позаобразів дощок, засувів і стовпів скинії в гармонії зі Святим Письмом, розумом і фактами. Як було вище згадано, він погоджується, що «з одної точки зору було 15 засувів», але також каже, що «з іншої їх було 9». А це очевидно, як він показує з точки зору 9 стовпів, включає по одному комплекту з трьох засувів з кожного боку, тобто північного, південного та західного, даючи в цілому 66, точне число книг Біблії. Натомість, вживаючи 15, рахуючи таким чином кожну окрему штуку з трьох сторін, ми отримуємо в цілому 72, а це очевидно не є те число, яке дає нам повне число біблійних книг. Старанні дослідники Біблії, які покірно і смиренно розвивають духа пізнання, не спіткнуться на поясненні брата Джонсона, але будуть тішитися чудовим, але прихованим способом, яким Святе Письмо представляє цю справу для підтвердження відповідного числа книг Біблії.

РТ № 557, ’78:77; ТР № 301, ’78:85

Теперішня Правда № 72, липень-серпень 2021