Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої — Пр. 23:26.
Віддане Богу серце, воля, старається пізнати Божу волю, аби зрозуміти Божу думку і бути їй слухняним в словах і ділах. І пропорційно до того, наскільки осягнений цей стан нового розуму, розпочинається цілком нове життя в кожному відношенні – в стремліннях, надіях, почуттях і зусиллях. Власне тому об’явлення Божої волі і Плану дане віруючим, аби через зростання в цьому знанні, через роздумування над тими речами, через наповнення розуму думками про Божий План і Його волю, перетворюючий вплив міг поширитися на всі сфери життя. – R 2890
* * *
Господь прагне нашого розуму, наших почуттів і волі. Він хоче нашого розуму, щоб очистити його від грішних, облудних, самолюбних і світських думок, а наповнити справедливими, правдивими, люблячими і духовними думками. Наш розум, випорожнений і наповнений в такий спосіб, може стати посудом, освяченим і відповідним Господу для його вживання при благословенні нас та інших. Він просить наші почуття і нашу волю, аби очистити їх від грішних, самолюбних, світських і облудних почуттів та інтенцій, а наповнити справедливими, правдивими, люблячими і духовними почуттями й інтенціями. Наші серця, так очищені і наповнені, можуть стати освяченим посудом, який надається для вживання Господом при благословенні нас та інших. Тому наш вірш сердечно заохочує віддати наші серце і розум Богові. Блаженний є той, хто піддається такому збагаченню серця і розуму!
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: