Ця невеличка книжка була написана Пастором Полом С.Л. Джонсоном, найближчим помічником Пастора Чарльза Рассела аж до його смерті.
В ній викладені питання, пов’язані з життям, смертю та майбутнім людини. Також представлені різні погляди, аргументи та контраргументи на цю тему. Також широко обговорюються питання, пов’язані зі спіритизмом, його минулими і теперішніми проявами, а також застереження щодо його небезпечності. Також розглядаються питання душі – чим вона є, чи вона безсмертна чи смертна, що з нею відбувається чи не відбувається після смерті?
Питання воскресіння померлих також розглядається в окремому розділі.
Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає? — Євр. 12:7.
Характеру не можна виробити зовсім без випробувань. Він як рослина: спочатку є дуже делікатним і потребує багато сонячного світла Божої любові, частого підливання дощем Його милості, доброго підживлення через застосоване знання про Його характер як доброї основою віри і натхнення до послуху. А потім, коли він таким чином розвинеться під впливом сприятливих обставин, то він готовий до очищення рукою дисципліни, і здатний переносити певні труднощі. Поволі, як сила характеру поступово розвивається, застосовувані проби служать лише для того, щоб розвинути більше сили, краси і чеснот, аж остаточно він стає утверджений, розвинений, уґрунтований і вдосконалений – через страждання. – R 1805
* * *
Якщо наші тілесні батьки карали нас для нашого добра, то ми не повинні погано судити про нашого Небесного Отця, коли Він карає нас для нашого добра. Відсутність таких карань є доказом, що ми не є Його синами. Отримання таких карань підтверджує Його Отцівство, а наше синівство. Тому нехай карання не знеохочують нас, а будуть запевненням, що ми є Божими синами, і нехай також спонукають нас до направи.