А коли ви відхилитесь праворуч, чи підете ліворуч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: «Це та дорога, — простуйте ви нею!» — Іс. 30:21.
Коли б ми прийшли до роздоріжжя, – до певної кризи в наших досвідченнях, – і не знали, куди повернути, праворуч чи ліворуч, ми повинні одразу ж зупинитися і прислухатися до голосу. Іншими словами, повинні відразу ж звернутися до Божого Слова і, роздумуючи над його настановами, принципами та ілюстраціями, пов’язаними з питанням, яке нас турбує, ми повинні намагатися пізнати, якою є Господня воля, а також просити в молитві, щоб Його Дух провадив нас, і при тому намагатись припровадити розум до люблячого, покірного і довірливого стану. – R 1753
* * *
Слово позад нас – це науки Писань Старого і Нового Заповіту. Ці науки можна застосовувати у всіх обставинах і досвідченнях життя. Тому-то на стежці життя ми повинні звертатися за інструкціями до тих чудесних наук, будучи певні, що вони скерують наші кроки прямо на дорогу мудрості, справедливості, любові і сили.
Ми знаємо, що ми перейшли від смерти в життя, бо любимо братів… І ми мусимо класти душі за братів! — 1 Ів. 3:14, 16.
Одним з останніх і найбільш проникливих випробувань цих «братів» – в якому, правдоподібно, найбільше з уже пробуджених і озброєних впаде – буде любов до братів. Здається, багато впадуть на цьому пункті, і саме через те стануть негідними славного входу в Царство. Коли хтось є особливо слабкий і схильний спіткнутися, то правдивий воїн хреста не буде ним погорджувати, ані ображати його, так як цього не робив би наш Старший Брат і Провідник. Навпаки, він буде більше піклуватися про слабших і охоче допомагати їм, хоча сам волів би перебувати в товаристві сильніших. – R 2450
* * *
Одним з доказів нашого виправдання та наповнення Духом є любов до братів, учнів Ісуса Христа. Той, хто розвинув це достоїнство до рівня самозречення, так, що з вдячністю і оціненням віддає своє життя за братів, по причині свого споріднення з ними в Христі, може відпочивати, будучи впевнений, що має того Духа. Ми, котрі були прийняті до Божої родини, маємо обов’язок перед Господом віддавати своє життя за братів. Це зобов’язання, яке накладає на нас угода з Богом, під якою ми знаходимося.