А коли ви відхилитесь праворуч, чи підете ліворуч, то вуха твої будуть чути те слово, яке позад тебе казатиме: «Це та дорога, — простуйте ви нею!» — Іс. 30:21.
Коли б ми прийшли до роздоріжжя, – до певної кризи в наших досвідченнях, – і не знали, куди повернути, праворуч чи ліворуч, ми повинні одразу ж зупинитися і прислухатися до голосу. Іншими словами, повинні відразу ж звернутися до Божого Слова і, роздумуючи над його настановами, принципами та ілюстраціями, пов’язаними з питанням, яке нас турбує, ми повинні намагатися пізнати, якою є Господня воля, а також просити в молитві, щоб Його Дух провадив нас, і при тому намагатись припровадити розум до люблячого, покірного і довірливого стану. – R 1753
* * *
Слово позад нас – це науки Писань Старого і Нового Заповіту. Ці науки можна застосовувати у всіх обставинах і досвідченнях життя. Тому-то на стежці життя ми повинні звертатися за інструкціями до тих чудесних наук, будучи певні, що вони скерують наші кроки прямо на дорогу мудрості, справедливості, любові і сили.
Виберіть собі сьогодні, кому будете служити… А я та дім мій будемо служити Господеві — Іс.Н. 24:15.
Нехай інші шанують кого хочуть і що хочуть, але ми, котрі спробували, що Господь добрий, котрі пізнали Його через Його Слово, через Його провидіння і через силу Його Духа, яка побудила нас до віднови нашого життя, не можемо чинити нічого іншого, як тільки шанувати Бога. Шануючи Його, ми мусимо беззастережно Йому довіряти. А довіряючи Йому без застережень, ми з задоволенням будемо поступати дорогою, яку Він нам вказує. Довіряючи і поступаючи таким чином, будьмо задоволені зі всього, що нас зустріне, бо ж рука, яка нас провадить, це Його рука. І будьмо певні, що так ідучи за правдивим Пастирем, ми обов’язково дійдемо до вівчарні Царства. В цьому запевненні ми маємо радість, мир і благословення серця, навіть у домі нашої мандрівки. – R 2872
* * *
Швидке прийняття рішення виконувати Господню волю, коли ми розпізнаємо її, є єдиним гідним способом поводження вірних. Характерним є те, що частково невірні стримуються від виконання Божої волі і одночасно з тим ідуть на компроміс зі злом, навіть, якщо попередньо пізнали Божу волю стосовно добра і зла. Хоча Господь є довготерпеливим, та, остаточно, Він змусить таких прийняти рішення. Так покерує їхніми досвідченнями, що вони будуть змушені прийняти рішення чинити Його волю або піти проти неї. Тому нехай вірні, як старожитній Ісус Навин, словом і ділом заохочують частково невірних до властивого рішення; але незалежно від того, чи ті останні приймуть заохочення чи ні, нехай вірні під головуванням Христа, їх Голови, і надалі залишаться мертвими для себе і світу, а живими для Бога. Наскільки вони зможуть проявити свій вплив, так нехай служать Господеві.