Якщо скинули з себе людину стародавню з її вчинками, та зодягнулися в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її — Кол. 3:9, 10.
Тільки в наших розумах і в нашій волі старі речі проминули, а всі стали новими. А в дійсності ця зміна буде довершена тоді, коли смертне зодягнеться в безсмертне, а тлінне зодягнеться в нетлінне – підняте в славі і в силі, як духовні істоти. Але, в міжчасі, аби ми могли бути визнані гідними мати участь у воскресінні праведних, від нас вимагається виявлення готовності розуму, наших щирих прагнень стати тим, чим би хотів Господь, щоб ми були. Цього в жодній мірі не можна краще показати Господу і самому собі (щоб переконатися, що це буде краще для нас), як тільки через суворий контроль наших сердець і наших думок. – R 3304
* * *
Люди Божі «скинули» людину стародавню в тому значенні, що відреклися людської волі щодо себе і світу. Вони «зодягнулися» в нову людину в тому значенні, що прийняли Божу волю за власну, і не лише в справах людських, але й духовних. Таким чином в них щоденно відновлюється Божий образ, коли вони перемінюються зі слави меншої подібності до слави більшої подібності, аж доки цей образ, характер, не стане в них досконалим. Засобом, за допомогою якого здійснюється ця переміна, є Слово Боже, прийняте зі зрозумінням і вірно застосовуване добрими і шляхетними серцями в життєвих досвідах.
Ви не знаєте, якого ви духа. Бо Син Людський прийшов не губити душі людські, а спасати! — Лук. 9:55, 56.
Це стосується всіх учнів Господа: вони постійно мають вчитися уникати цієї надто критичної схильності до засуджування та нищення інших людей, якщо прагнуть милосердя для себе. Правило, яке встановив Господь, полягає в тому, що ми повинні сподіватися милості від Нього лише в такій мірі, в якій виявляємо цю чесноту до інших. Така прискіпливість, яка готова звинувачувати і засуджувати кожного, вказує на поганий стан серця – такий, якого Господній народ має остерігатися. Милосердя, доброта, любов є елементами характеру, які Він бажає бачити в духовних Ізраїльтянах і без яких ми не можемо довго залишатися Його дітьми – R 3315.
* * *
Подібно як Іван та Яків, багато хто з Господнього народу, бачивши зневагу Господа і Його справи, мали бажання закликати Бога до знищення чинителів зла. Вони не усвідомлювали розбіжності між такою поведінкою та своїм служінням Євангелії. Слуги Правди мають запам’ятати, що вони, як християни, повинні старатися, жертвуючи свого життя на користь світу – рятувати світ від стану смерті та процесу вмирання. Тому вони не можуть перекреслити мету свого посвячення через прагнення помстити своїм ворогам в будь-якому значенні цього слова.
Співзвучні вірші: Повтор. 32:35; Мат. 1:21; 5:44; 18:11; 20:28; Мар. 10:45; Рим. 12:17,19; 1 Сол. 5:15; 1 Пет. 2:23; 3:9; Лук. 19:10; Ів. 3:15-17; 10:10; 12:47; Рим. 3:21-27; 4:24,25; 5:6-11; 12:19-21; 2 Кор. 5:18-21; Євр. 10:30.
Пісні: 82, 5, 15, 20, 67, 82, 102 / 46, 63, 126. // 167, 5, 15, 28, 132, 168, 246.
Вірші Зоріння: 226. Вартова Башта: R 4849.
Питання: Чи цього тижня я відчув спасаючу працю Ісуса? Як? Як це на мене вплинуло?