Якщо скинули з себе людину стародавню з її вчинками, та зодягнулися в нову, що відновлюється для пізнання за образом Створителя її — Кол. 3:9, 10.
Тільки в наших розумах і в нашій волі старі речі проминули, а всі стали новими. А в дійсності ця зміна буде довершена тоді, коли смертне зодягнеться в безсмертне, а тлінне зодягнеться в нетлінне – підняте в славі і в силі, як духовні істоти. Але, в міжчасі, аби ми могли бути визнані гідними мати участь у воскресінні праведних, від нас вимагається виявлення готовності розуму, наших щирих прагнень стати тим, чим би хотів Господь, щоб ми були. Цього в жодній мірі не можна краще показати Господу і самому собі (щоб переконатися, що це буде краще для нас), як тільки через суворий контроль наших сердець і наших думок. – R 3304
* * *
Люди Божі «скинули» людину стародавню в тому значенні, що відреклися людської волі щодо себе і світу. Вони «зодягнулися» в нову людину в тому значенні, що прийняли Божу волю за власну, і не лише в справах людських, але й духовних. Таким чином в них щоденно відновлюється Божий образ, коли вони перемінюються зі слави меншої подібності до слави більшої подібності, аж доки цей образ, характер, не стане в них досконалим. Засобом, за допомогою якого здійснюється ця переміна, є Слово Боже, прийняте зі зрозумінням і вірно застосовуване добрими і шляхетними серцями в життєвих досвідах.
Вернися, о душе моя, до свого відпочинку, бо Господь робить добре тобі — Пс. 116:7.
Звичка думки Християнина має багато спільного з його духовним поступом або занепадом, а також є показником його духовного стану. Добру звичку думки потрібно старанно розвивати. Під «звичкою думки» ми розуміємо нормальний стан, до якого розум зазвичай (як правило) повертається, коли він інтелектуально не зайнятий. Коли ми активно зайняті життєвими обов’язками, то змушені зосереджувати свою увагу на виконуваній праці, бо якщо ми щось робимо механічно, не концентруючи своєї уваги на цій справі, то ми не можемо робити її добре. Але навіть тоді християнські принципи, добре утверджені в характері, будуть підсвідомо керувати ним. А коли напруження в праці і турботи на якийсь час минуть, тоді вироблена звичка думки, як магнітна стрілка компаса, повинна швидко повернутися до свого відпочинку в Бозі. – R 1884
* * *
З точки зору тіла в християнському житті є дуже багато замішань і неспокою, але для християнина небезпечно дозволити в таких обставинах, щоб це замішання і неспокій стали частиною його характеру. Щоб перебороти цю схильність, необхідно постійно і з довірою звертання до доброї волі Господа і до Його мети щодо нас, як це виражено в Слові, бо в такому споляганні на Господа, через Його Слово, він знаходить відпочинок і спокій серед неспокою і замішання.
Вірші Зоріння: 25. Статті з Вартової Башти: R 5387, 5492
Питання: Які я мав на цьому тижні досвідчення, пов’язані з Словом як нашим місцем відпочинку? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? Які були результати?