Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете — Луки 21:19.
«А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали», пояснює Апостол. Отож є очевидним, що терпеливість включає інші чесноти характеру – вона вказує на їх посідання в певній мірі. Терпеливості Божого люду звичайно мусить передувати віра, а рівень терпеливості зазвичай показує величину віри. Християнин, який є нетерпеливим і неспокійним, очевидно не має віри в Господа, інакше б він міг відпочивати, довіряючи Божим ласкавим обітницям і чекаючи на їх здійснення. Після застосування відповідної пильності і енергії, він повинен з задоволенням полишити в руках Господа результати, часи і пори їх осягнення. – R 3245
* * *
Цей вірш повинен бути перекладений так: «Через вашу терпеливість зберігайте душі ваші». Слово терпеливість в цьому перекладене з грецького слова, яке означає постійність, а не з того, яке означає довге зношення. Постійність є силою характеру, завдяки якій через витривалість в праведному поводженні серед труднощів, які спокійно зноситься, ми просуваємося вперед в праведному поступуванні, одночасно зміцняючи самоконтроль. Завдяки такому визначенню наш вірш стає ясним. Настанова Ісуса заохочує нас просуватися вперед, радісно зносячи перешкоди на дорозі праведності. Тільки в такий спосіб ми зможемо зберегти своє духовне життя.
Сам Я піду, – і введу тебе до відпочинку — Вих. 33:14.
Господь завжди присутній зі своїм народом. Він завжди думає про нас, пильнує наші справи, оберігає нас від небезпеки, забезпечує нас дочасними і духовними благами, читає наші серця, помічає кожен порив люблячої відданості для Нього, скеровує впливи, що нас оточують, для нашої направи й очищення, і звертає увагу на наші найменші прохання про поміч, співчуття чи спільність із Ним. Він ні на мить не перестає пильнувати, чи кличемо ми Його оживленого дня, чи в часі спокійної ночі. Як благословенним є усвідомлення незмінної вірності! Жодна правдива Божа дитина не є позбавлена цього доказу свого усиновлення. – R 3250
* * *
Вислів «Сам Я» означає «обличчя» (у Куліша «лице Моє йтиме з тобою»). Господнє обличчя представляє Його ласку. Його неласка для людського роду була показана через Його відвернення спиною до людства. А коли Господня ласка повернеться до людей, то Його обличчя буде променіти добротою, оздоровленням і благословенням. Тепер Господь уділяє ласку Своєму людові як їх особливу частку. Не дивлячись на всі наші нестачі, посідання цієї ласки робить нас незмірно багатими. Його ласка запевняє нас, що ми здолаємо наших духовних ворогів, а після нашої перемоги ми будемо благословенні ханаанським відпочинком вічного миру, вільним від гріха, омани, самолюбства і світовості, а наповненим мудрістю, справедливістю, любов’ю і силою та мисленням категоріями Царства – Божим ідеалом справжнього відпочинку.
Співзвучні вірші: Пс. 5:13; 11:7; 41:12,13; 102:14; Пр. 16:7; Єз. 39:29; Лук. 2:52; Ів. 14:16-23; Дії 10:35; Еф. 1:6; Євр. 4:14-16; 1 Пeт. 2:9.
Пісні: 27, 119, 99, 35, 102, 49, 112 / 129, 6, 61.
Вірші Зоріння: 66.
Статті з Вартової Башти: R 5387
Питання: Які досвідчення з Божою ласкою і відпочинком в Ньому я мав цього тижня? Що я чинив, щоб їх отримати? Як я їх використовував?