Наші благання, прохання, та кликання до Господа повинні стосуватись освячення серця, наповнення Божим Духом, духовної поживи, оживлення і підкріплення. Що ж стосується щоденних речей, то Він знає, яку ми обрали дорогу і що було б найкориснішим для нас як християн. Ми повинні залишити ці справи Йому. Він не був би задоволений нами, коли б ми настирливо просили про речі, яких Він нам не дав, бо таке поводження не було б прикладом віри в Нього, а навпаки – проявом сумніву, виявом страху, що Він про нас забув або ж злегковажив Своєю обітницею давати нам все необхідне. – R 3337
* * *
Ми потребуємо речей земних і небесних, але не знаємо подробиць щодо них. Не знаємо також, в якому порядку, часі, місці чи в який спосіб можуть бути заспокоєні нам ці потреби. Тому ми повинні стримуватися від давання Господу виразних повчань, котрі стосуються їх заспокоєння. Для нас достатньо знати, що Бог знає всі подробиці тих потреб і знає, як, коли і де їх заспокоїти. Не сумніваймося також і в Його готовності їх заспокоїти, тому що Він, як наш Отець, більш зжалюється над нами, аніж земний батько над своїми дітьми. Тому чекаймо на Нього вдячні і задоволені з того, що Він нам постачає.
Вірші Зоріння: 109. Статті з Вартової Башти: R 5623.
Питання: Які події минулого тижня вказували на Господнє провидіння наді мною? Чи я довіряв, чи переживав протягом тижня? Що мені в цьому допомагало чи перешкоджало? Чого я навчився з тих досвідчень?
А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися — Дії 22:16.
В цьому зверненні є безпосередність, гідна наслідування тими всіма, котрі мають вплив на інших і стараються вивести їх на властиву дорогу, спонукаючи до готовності, до цілковитого послуху, до цілковитого визнання Господа і Правди. Якщо такі не відчувають схильності до негайного послуху, хоча очима своєї віри побачили Господа, а вухами почули Його голос, то вони будуть ще менш слухняні тоді, коли світ, тіло і диявол скажуть їм: Не будьте скрайніми, будьте радше поміркованими, не посвячуйтесь цілковито Господу, бо ваші ближні і друзі подумають, що ви не в своєму розумі; це перешкодить також вашим надіям і перспективам, а ваших друзів змінить на ворогів; це дуже дорого вам коштуватиме, не поспішайте! – R 2823
* * *
Здається, Савл з Тарсу, згідно з нашим віршем, перед тим, як активно розпочати служіння, очікував на обставини, події та умови, які уповноважать його до того, до чого заохотив його Господній посланник. В цьому він є для нас прикладом. Ми маємо стояти спокійно і чекати на Господа, аж Слово Господа через свої засади і свого Духа, а також провидіння згодиться схвалити те, до чого ми є схильні, якщо навіть обставини, події та умови, здається, будуть підганяти вперед. Однак, як Савл, не вагаймося піти вперед, коли Господнє Слово запрошує нас до цього. Ефективний опір злому тиску піти вперед, переможне очікування на Господа, аж Він запросить нас піти наперед, і швидкий послух в той час є славним ступенем осягнення розвитку характеру. Правдоподібно, на жодному пункті християнського характеру ми не є частіше випробовувані, ніж на цьому, а особливо, коли ми є провідниками Господнього люду.