Пильнуйте себе… Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть… Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою — Дії 20:28-30.
Для підтримування дисципліни, досвідчення та остаточного випробування членів Божої Церкви є необхідним піддавання їх несприятливим впливам, оскільки тим, котрі переможуть, обіцяно велику нагороду. Якщо ми хочемо мати уділ з Христом в Царстві, то мусимо довести, що ми цього гідні, власне, в тих пробах нашої лояльності щодо Бога, віри в Його Слово, ревності для Правди, в терпеливому зношенні доган і переслідувань, навіть до смерті, а також маємо довести наше непохитне довір’я до сили та віру в Його замір визволення і вивищення Своєї Церкви у властивому часі. Для таких вірних і є призначена благословенна потіха 91 Псалму. – R 3331
* * *
«Вовки» не є слугами Бога, лиш слугами сатани, котрі входять між люд Божий з поганими і руйнацькими намірами. Тому вони не дбають про благополуччя Божої отари, але про позбавлення її життя. «Вовки» висліджують, лякають, загризають і пожирають Його овець. Серед отари не шкодують нікого: ні старих, ні молодих. Ті, котрі повстають серед братів, займаючи позицію вчителів, і використовуючи її для проповідування фальшивих наук Слова, належали до двох класів: пересівачів з класів Великої Громади і другої смерті. Обидва класи навчали доктрин, які перекручували Правду, хоча другий клас був гіршим від першого. Вони робили це, аби здобути учнів. Божі вибранці стережуться обох класів, досліджуючи, практикуючи і розповсюджуючи Правду.
А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися — Дії 22:16.
В цьому зверненні є безпосередність, гідна наслідування тими всіма, котрі мають вплив на інших і стараються вивести їх на властиву дорогу, спонукаючи до готовності, до цілковитого послуху, до цілковитого визнання Господа і Правди. Якщо такі не відчувають схильності до негайного послуху, хоча очима своєї віри побачили Господа, а вухами почули Його голос, то вони будуть ще менш слухняні тоді, коли світ, тіло і диявол скажуть їм: Не будьте скрайніми, будьте радше поміркованими, не посвячуйтесь цілковито Господу, бо ваші ближні і друзі подумають, що ви не в своєму розумі; це перешкодить також вашим надіям і перспективам, а ваших друзів змінить на ворогів; це дуже дорого вам коштуватиме, не поспішайте! – R 2823
* * *
Здається, Савл з Тарсу, згідно з нашим віршем, перед тим, як активно розпочати служіння, очікував на обставини, події та умови, які уповноважать його до того, до чого заохотив його Господній посланник. В цьому він є для нас прикладом. Ми маємо стояти спокійно і чекати на Господа, аж Слово Господа через свої засади і свого Духа, а також провидіння згодиться схвалити те, до чого ми є схильні, якщо навіть обставини, події та умови, здається, будуть підганяти вперед. Однак, як Савл, не вагаймося піти вперед, коли Господнє Слово запрошує нас до цього. Ефективний опір злому тиску піти вперед, переможне очікування на Господа, аж Він запросить нас піти наперед, і швидкий послух в той час є славним ступенем осягнення розвитку характеру. Правдоподібно, на жодному пункті християнського характеру ми не є частіше випробовувані, ніж на цьому, а особливо, коли ми є провідниками Господнього люду.