Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання. Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи — 1 Пет. 2:12,19.
Про нас можуть погано говорити і обмовляти нас, але всі, які нас знають, які мають з нами справи, повинні на досвіді переконатись в нашій відданості принципам, в наших стараннях, щоб слова наших уст, як і думки нашого серця і життєва поведінка, були приємні Господу і приносили славу і честь Його Імені і Його справі, щоб у тім всім ми могли прославляти Бога через Христа, якому належить слава і Царство навіки. – R 3246
* * *
Господній люд часто незаслужено обмовляють. Він повинен безперервно дбати, щоб в своєму житті не заслуговувати на докори. І навіть, якщо це сталося, він не повинен стомлюватися в правильному поводженні; нехай він і надалі поводиться шляхетно, впевнений, що хоча тепер йому не вдається благословити інших своїми добрими ділами, то потім, в День Христа, коли люди одержать можливість спасіння, вони пригадають собі ті добрі вчинки і одержать з того благословенство, яке буде корисним для Божої слави. Насіння, хоча дуже спізнене в паростінні, видасть тоді щедрий врожай. Тому дякуймо Богові за привілей терпіти зло через нашу доброчесність.
Сам Я піду, – і введу тебе до відпочинку — Вих. 33:14.
Господь завжди присутній зі своїм народом. Він завжди думає про нас, пильнує наші справи, оберігає нас від небезпеки, забезпечує нас дочасними і духовними благами, читає наші серця, помічає кожен порив люблячої відданості для Нього, скеровує впливи, що нас оточують, для нашої направи й очищення, і звертає увагу на наші найменші прохання про поміч, співчуття чи спільність із Ним. Він ні на мить не перестає пильнувати, чи кличемо ми Його оживленого дня, чи в часі спокійної ночі. Як благословенним є усвідомлення незмінної вірності! Жодна правдива Божа дитина не є позбавлена цього доказу свого усиновлення. – R 3250
* * *
Вислів «Сам Я» означає «обличчя» (у Куліша «лице Моє йтиме з тобою»). Господнє обличчя представляє Його ласку. Його неласка для людського роду була показана через Його відвернення спиною до людства. А коли Господня ласка повернеться до людей, то Його обличчя буде променіти добротою, оздоровленням і благословенням. Тепер Господь уділяє ласку Своєму людові як їх особливу частку. Не дивлячись на всі наші нестачі, посідання цієї ласки робить нас незмірно багатими. Його ласка запевняє нас, що ми здолаємо наших духовних ворогів, а після нашої перемоги ми будемо благословенні ханаанським відпочинком вічного миру, вільним від гріха, омани, самолюбства і світовості, а наповненим мудрістю, справедливістю, любов’ю і силою та мисленням категоріями Царства – Божим ідеалом справжнього відпочинку.
Співзвучні вірші: Пс. 5:13; 11:7; 41:12,13; 102:14; Пр. 16:7; Єз. 39:29; Лук. 2:52; Ів. 14:16-23; Дії 10:35; Еф. 1:6; Євр. 4:14-16; 1 Пeт. 2:9.
Пісні: 27, 119, 99, 35, 102, 49, 112 / 129, 6, 61.
Вірші Зоріння: 66.
Статті з Вартової Башти: R 5387
Питання: Які досвідчення з Божою ласкою і відпочинком в Ньому я мав цього тижня? Що я чинив, щоб їх отримати? Як я їх використовував?