А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він — 1 Ів. 2:6.
Він повинен поводитись так, як поводився його Господь в житті загалом і стосовно всього, що є добре, а також уникати відповідно всього, що є погане. Він повинен ступати докладно, як тільки можливо, слідами Ісуса. Однак, це не означає, що він повинен чи може в своєму недосконалому тілі піднятись до висот досконалості свого Господа, котрий навіть в тілі був досконалий. Думка вищевказаного вірша є такою, що ми повинні поступати так, як поступав Він – в той же спосіб і в тому самому напрямку, до тієї самої мети і взірця, якого Він визнав і встановив. – R 3235
* * *
Пробувати в Христі означає не тільки посвятитись і наповнитись Духом, але й тривати в стані посвяти, бути мертвим для себе і світу, а живим для Бога. Ісус виконав Свої обітниці посвяти – Він залишався мертвим для Себе і світу, а живим для Бога. Тому Він досліджував Слово, пильнував і молився в гармонії з тим Словом, проповідував і практикував Слово, а також терпів в святості за вірність Слову. Хто перебуває в Христі, той не просто повинен так поводитись, але в дусі він буде це чинити досконало, а в тілі настільки досконало, наскільки занепала земна посудина йому дозволить. Дійсно, благословенним є поводження, подібне до Христового! Хто так поступає, посідає все.
Любов… не радіє з неправди, але тішиться правдою — 1 Кор. 13:4,6.
Чи принципи добра і зла міцно закріплені в моєму розумі, і чи я перебуваю в такій цілковитій згоді з добром, а в опозиції до зла, що не підтримаю зло, а мушу його засуджувати, навіть тоді, коли б воно могло принести мені певну користь? Чи я є в такій згоді з добром, з правдою, що не можу не тішитися з правди та її успіхів навіть тоді, коли б це руйнувало деякі мої раніше усталені погляди або принесло шкоду певним моїм земним інтересам? Божа любов, яку Апостол визначає тут як дух Господнього люду, є любов’ю, яка підноситься над самолюбством, яка оперта і утверджена на незмінних принципах, які щоденно повинні бути щораз виразніше зауважувані і завжди стисло дотримувані за будь-яку ціну. – R 3150
* * *
Несправедливість – це неправда в теорії й практиці. Любов, оперта на симпатії до принципів добра, не може радіти з несправедливості. Навпаки, вона симпатизує братам і співчуває світові з приводу його несправедливості. Любов журиться, уболіваючи з цього приводу, бо стільки має огиди до несправедливості, наскільки тішиться з Правди в теорії й практиці. Вона тішиться з Божого Плану і Духа, бо є втіленням кожної доброї засади у вірі й поводженні. Вона радіє з засад, прагнень, боротьби, справ, успіхів, тріумфів і духа Правди, а це тому, що насолоджується добрими принципами і речами.