А хто додержує Його слово, у тому Божа любов справді вдосконалилась — 1 Ів. 2:5.
Послух є критерієм. Наскільки ми додержуємо Слово нашого Господа, настільки Божа любов вдосконалюється в нас; бо якщо ми одержали розум Христів, святого Духа, Духа Божого, то в результаті бажатимемо чинити Його волю, і чинитимемо її в міру наших можливостей. Ці можливості повинні постійно зростати з року в рік. І хоча ми не сподіваємося бути досконалими раніше, ніж встанемо з гробу і одержимо нові воскреслі тіла, то, однак, завжди можемо бути в такій близькій сполуці з Господом, в дусі нашого розуму, що завжди зможемо мати спільність з Ним (Ів. 1:7). – R 2235
* * *
Додержувати Боже Слово означає тримати вплив Слова через нову волю над почуттями, аж ці почуття будуть відповідати Духові Слова. Постійне перебування в цьому процесі в усіх обставинах життя неодмінно розвине в наших серцях аж до досконалості Божу любов, яка полягає в найвищій любові до Отця; в любові, яка має бути після найвищої – до Його Сина; в любові більшій, ніж до себе самого – до братів; і в любові рівній, як до себе – до світу і ворогів.
Коли терпите кару, то робить Бог вам, як синам. Хіба є такий син, що батько його не карає? — Євр. 12:7.
Характеру не можна виробити зовсім без випробувань. Він як рослина: спочатку є дуже делікатним і потребує багато сонячного світла Божої любові, частого підливання дощем Його милості, доброго підживлення через застосоване знання про Його характер як доброї основою віри і натхнення до послуху. А потім, коли він таким чином розвинеться під впливом сприятливих обставин, то він готовий до очищення рукою дисципліни, і здатний переносити певні труднощі. Поволі, як сила характеру поступово розвивається, застосовувані проби служать лише для того, щоб розвинути більше сили, краси і чеснот, аж остаточно він стає утверджений, розвинений, уґрунтований і вдосконалений – через страждання. – R 1805
* * *
Якщо наші тілесні батьки карали нас для нашого добра, то ми не повинні погано судити про нашого Небесного Отця, коли Він карає нас для нашого добра. Відсутність таких карань є доказом, що ми не є Його синами. Отримання таких карань підтверджує Його Отцівство, а наше синівство. Тому нехай карання не знеохочують нас, а будуть запевненням, що ми є Божими синами, і нехай також спонукають нас до направи.