Чого пожадає від тебе Господь, – нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно — Мих. 6:8.
Усі погодяться, що ці вимоги є цілком обґрунтованими. Це є очевидним, що Бог не може вимагати менше від тих, кого Він приготовляє на майбутніх суддів світу. Ці три вимоги, перераховані пророком, містяться в одному слові: Любов. Любов вимагає, щоб ми справедливо поступали щодо наших ближніх, братів, родини і самих себе; щоб ми старалися більше розвивати наше оцінення прав інших – їх фізичних, моральних та інтелектуальних прав, їх свобод; а також, щоб, оцінюючи їх, ми в жодному значенні цього слова не намагалися їх обмежувати чи заперечувати. – R 3020
* * *
Сумою всіх обов’язків християнина є виконання права любові щодо Бога й людини. Віддавання людині того, що їй належить, виявлення співчуваючої любові до слабкого, нещасного і стражденного, а також глибоке оцінення Божого характеру, основане на знанні своїх власних слабостей і обмежень в контрасті до Божої досконалості, провадять до властивого поводження щодо Бога й людини.
Виберіть собі сьогодні, кому будете служити… А я та дім мій будемо служити Господеві — Іс.Н. 24:15.
Нехай інші шанують кого хочуть і що хочуть, але ми, котрі спробували, що Господь добрий, котрі пізнали Його через Його Слово, через Його провидіння і через силу Його Духа, яка побудила нас до віднови нашого життя, не можемо чинити нічого іншого, як тільки шанувати Бога. Шануючи Його, ми мусимо беззастережно Йому довіряти. А довіряючи Йому без застережень, ми з задоволенням будемо поступати дорогою, яку Він нам вказує. Довіряючи і поступаючи таким чином, будьмо задоволені зі всього, що нас зустріне, бо ж рука, яка нас провадить, це Його рука. І будьмо певні, що так ідучи за правдивим Пастирем, ми обов’язково дійдемо до вівчарні Царства. В цьому запевненні ми маємо радість, мир і благословення серця, навіть у домі нашої мандрівки. – R 2872
* * *
Швидке прийняття рішення виконувати Господню волю, коли ми розпізнаємо її, є єдиним гідним способом поводження вірних. Характерним є те, що частково невірні стримуються від виконання Божої волі і одночасно з тим ідуть на компроміс зі злом, навіть, якщо попередньо пізнали Божу волю стосовно добра і зла. Хоча Господь є довготерпеливим, та, остаточно, Він змусить таких прийняти рішення. Так покерує їхніми досвідченнями, що вони будуть змушені прийняти рішення чинити Його волю або піти проти неї. Тому нехай вірні, як старожитній Ісус Навин, словом і ділом заохочують частково невірних до властивого рішення; але незалежно від того, чи ті останні приймуть заохочення чи ні, нехай вірні під головуванням Христа, їх Голови, і надалі залишаться мертвими для себе і світу, а живими для Бога. Наскільки вони зможуть проявити свій вплив, так нехай служать Господеві.