Господь подасть силу народу Своєму, Господь поблагословить миром народ Свій! — Пс. 29:11.
Якщо ти маєш випробування і спокуси, які здатен побороти і які виробляють у твоєму характері терпеливість, досвід, братерську ввічливість, симпатію і любов, то радій і принеси молитву подяки й оцінення Божого милосердя та помочі. Якщо виглядає, що твої випробування є тяжчими, аніж ти можеш зносити, і що вони можуть тебе зламати, тоді представ справу перед великим Носієм тягарів і попроси Його, щоб допоміг тобі нести те, що може бути для твого добра, і звільнив від усього того, що не було б для твого добра, а могло б зашкодити тобі.
* * *
Сила, яку Господь дає Своєму народові, є духовною силою, силою характеру, завдяки якій Господній люд може у всіх обставинах чинити Його волю. Дійсно величною є ця сила! Боже Слово, пристосоване до ситуацій, створених провидінням, є засобом, через який нам дарується ця сила. Чим міцнішим стає Божий люд, тим більше він благословлений запевненням, яке дає та примножує мир. Як ріка, ширина і глибина якої збільшується в міру того, як в неї впадають потоки, так мир Божого люду стає глибший, ширший і повніший завдяки побільшенню Божих дарів. Благословенний люд, який Єгову має за свого Бога! – R 2004
Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробовування, немов би чужому випадку для вас. Але через те, що берете ви участь у Христових стражданнях, то тіштеся, щоб і в з’явленні слави Його раділи ви й звеселялись — 1 Пет. 4:12, 13.
В неприязному ми світі можемо сподіватися, що одержимо лише зневаги, такі ж, як впали на нашого Господа, тому що учень не більший від свого Учителя. Світ, тіло і диявол противляться нашій дорозі. Існує боротьба всередині і страх назовні, і є багато стріл і вогненних жал, спрямованих на праведних. Якою ж є найбезпечніша постава душі в нещастях і суворих пробах? Чи це не є тихість перед Богом – очікування і пильнування, щоб перш за все пізнати Його керівництво, Його волю в кожній справі, перш ніж наважимось братися до якихсь справ, які часто мають велике значення? Тому Псалмист говорить: «Занімів я в мовчанні, замовк про добро [навіть від чинення чи говорення того, що виглядає добрим в моїх очах]». – R 1937
* * *
Нехай Божі Діти не дивуються, коли приходять випробовування, тому що їх посвячення означає страждання з Христом. Ці випробовування також не повинні їх знеохочувати, а радше мають бути причиною радості, бо вони дають їм привілей страждання з Христом, а такий досвід зробить нашу майбутню славу набагато солодшою. Чим більше ми переносимо страждань, тим більшою буде й майбутня слава. Нехай ця думка буде для нас заохоченням.