Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! — Пс. 91:4.
Бог Єгова так близько Свого серця згромаджує своїх вірних дітей, що вони відчувають тепло Його любові, на яке їхні серця відповідають: «Хай я оселюся навіки в наметі Твоїм [під Твоєю охороною], в укритті Твоїх крил заховаюся»; «Бо для мене Ти став пристановищем, баштою сильною супроти ворога!»; «Бо Ти Боже, почув обітниці мої [моє посвячення], Ти дав спадщину тим, хто Ймення Твого боїться!» (Пс. 61:5,4, 6). «А я буду співати про силу Твою, буду радісно вранці хвалити Твою милість, бо для мене Ти був в день недолі моєї твердинею й захистом!» (Пс. 59:17). – R 3331
* * *
Ці слова скеровані до святих періоду Лаодикії. Тут виступає подвійний образ, який показує їх безпеку: квочки, яка своїм пір’ям вкриває курчат від небезпеки, і орла, який охороняє крилами свій молодняк. Пір’я квочки представляє Господні передбачення, які охороняють нас від певних досвідчень, і також серед інших досвідчень. Два крила орла представляють Старий і Новий Заповіти, основними темами яких є відповідно: реституція – пісня Мойсея, і вибіркове спасіння – пісня Агнця. Ці правди становлять нашу охорону. А тому безпека святих ґарантована Господнім Словом і провидіннями.
Милість та правда нехай не залишать тебе, – прив’яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого — Пр. 3:3.
Хоча справедливість є першою рисою заповіді любові, вона не є єдиною її вимогою. Вона вимагає, аби наша любов, виходячи за межі точної справедливості, спонукала нас проявляти милосердя і прощення. А проявляючи таким чином милосердя, ми наслідуємо Божу любов. В нашому поводженні з іншими, які, як і ми, є грішними та недосконалими, ми повинні пам’ятати про цю важливу рису і бути не лише справедливими до них, але ще й милосердними, великодушними та доброзичливими, навіть до невдячних – щоб тим самим ми могли бути дітьми нашого Отця, Який є в небі. – R 3020
* * *
Правда є Господнім Словом; а милосердя є застосуванням Господнього Слова в теперішніх смутках. Жодне кольє, оздоблене дорогим камінням, не становить кращої оздоби, аніж ці риси, які прикрашають християнський характер. Любов до милосердя і правди повинна бути скристалізована в серці. Бо тоді ці прикмети стають нашою вічною оздобою, чинячи нас більш привабливими, ніж найрідкісніший самоцвіт чи найкоштовніший діамант, який випромінює ясне сяйво навколо нас.
Вірші Зоріння: 275. Статті з Вартової Башти: R 5309
Питання: Чи дотримувався я милосердя і правди, чи тривав в них, чи проявляв їх у практичному житті минулого тижня? Як? Чому? В яких обставинах? Що мені в цьому допомагало або перешкоджало? З якими результатами?