Освяти Ти їх правдою! Твоє слово – то правда — Ів. 17:17.
Наш Господь завжди поєднує поступ і розвиток нашого духовного життя з нашим прийняттям Правди та послухом щодо неї. Кожна Божа дитина повинна остерігатись наук, які претендують бути важливішими від Слова, і заявляють, що Христос чи Святий Дух говорить до таких активних християн незалежно від Божого Слова. Це розвиває духовну пиху і хвалькуватість та робить безсилими перестороги і докори Святого Письма, тому що ті, які були зведені, думають, що вони мають вищого вчителя, який мешкає в них. А сатана, використовуючи цю оману, поступово їх поневолює. – R 3250
* * *
Освячення відлучає людину від гріха, омани, самолюбства і світовості та залучає до Господньої служби. І наскільки воно продовжує свою роботу, настільки втримує нашу волю мертвою, жертвує наші тіла Господеві, а наші характери чинить подібними до Його характеру. Слово освячує нас, найперше виробляючи в наших серцях посвячуючу віру і любов, даючи нам тим самим можливість віддавати себе в жертву Господу. Господь продовжує це діло через започаткування в нас нового серця, розуму і волі, а також через учинення нас здатними жертвувати себе до смерті, тримаючи нашу людську волю мертвою, а Божу волю живою в нас. Далі провадить діло через активізацію нашого зростання, очищення, зміцнення і врівноваження нас. Завершує цей процес, удосконалюючи нас, – і все це завдяки служінню Ісуса.
Сам Я піду, – і введу тебе до відпочинку — Вих. 33:14.
Господь завжди присутній зі своїм народом. Він завжди думає про нас, пильнує наші справи, оберігає нас від небезпеки, забезпечує нас дочасними і духовними благами, читає наші серця, помічає кожен порив люблячої відданості для Нього, скеровує впливи, що нас оточують, для нашої направи й очищення, і звертає увагу на наші найменші прохання про поміч, співчуття чи спільність із Ним. Він ні на мить не перестає пильнувати, чи кличемо ми Його оживленого дня, чи в часі спокійної ночі. Як благословенним є усвідомлення незмінної вірності! Жодна правдива Божа дитина не є позбавлена цього доказу свого усиновлення. – R 3250
* * *
Вислів «Сам Я» означає «обличчя» (у Куліша «лице Моє йтиме з тобою»). Господнє обличчя представляє Його ласку. Його неласка для людського роду була показана через Його відвернення спиною до людства. А коли Господня ласка повернеться до людей, то Його обличчя буде променіти добротою, оздоровленням і благословенням. Тепер Господь уділяє ласку Своєму людові як їх особливу частку. Не дивлячись на всі наші нестачі, посідання цієї ласки робить нас незмірно багатими. Його ласка запевняє нас, що ми здолаємо наших духовних ворогів, а після нашої перемоги ми будемо благословенні ханаанським відпочинком вічного миру, вільним від гріха, омани, самолюбства і світовості, а наповненим мудрістю, справедливістю, любов’ю і силою та мисленням категоріями Царства – Божим ідеалом справжнього відпочинку.
Співзвучні вірші: Пс. 5:13; 11:7; 41:12,13; 102:14; Пр. 16:7; Єз. 39:29; Лук. 2:52; Ів. 14:16-23; Дії 10:35; Еф. 1:6; Євр. 4:14-16; 1 Пeт. 2:9.
Пісні: 27, 119, 99, 35, 102, 49, 112 / 129, 6, 61.
Вірші Зоріння: 66.
Статті з Вартової Башти: R 5387
Питання: Які досвідчення з Божою ласкою і відпочинком в Ньому я мав цього тижня? Що я чинив, щоб їх отримати? Як я їх використовував?