Бо ми маємо не такого Первосвященика, що не міг би співчувати слабостям нашим, але випробуваного в усьому, подібно до нас, окрім гріха. Отож, приступаймо з відвагою до престолу благодаті, щоб прийняти милість та для своєчасної допомоги знайти благодать — Євр. 4:15, 16.
В хвилини спокуси ми повинні серцем піднестися до великого Учителя, з цілковитою певністю віри, визнаючи Його любов, Його мудрість і Його здатність допомогти нам, Його бажання зробити так, щоб усе допомагало на добре тим, які люблять Його. Коли ми прохаємо про поміч в часі такої потреби, то це напевно принесе нам Господню пораду, поміч і силу ходити в праведності, правді, чистоті і любові. Завдяки цьому ми будемо переможцями щогодини, щодня і остаточно – повними переможцями. – R 2248
* * *
Немає таких досвідчень, які переносить Божий люд від тіла, світу і сатани, щоб їх не переходив наш Господь. Та хоча Його спокуси не стосувалися гріха, але світовості і природного самолюбства, то були, все ж, болісними і виробили в Ньому симпатію до нас, які перебуваємо в подібних випробовуваннях. Це повинно наповнити нас довірою і наблизити до Бога через Нього і в Ньому для отримання допомоги в кожній потребі.
А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його — Ів. 10:4.
Голос Доброго Пастиря складається з різних звуків, поєднаних так, як не може бути поєднаний жодний інший голос. Його голос бринить акордом справедливості, поєднаним з акордом любові, а цілість настроєна мудрістю і силою. Інші теорії, плани та ідеї людей і демонів не мають такого гармонійного звучання, яке має послання, послане нам Великим Пастирем через Свого Сина. Більше того, коли правдиві вівці чують голос Доброго Пастиря, то він так задовольняє їхні бажання, як ніщо інше цього не зможе вчинити. Вони більше не будуть у небезпеці того, що їх можуть звабити якісь інші звуки чи голоси, теорії чи плани. Вони всім дадуть відповідь:Ісус мене задовільнив, Ісус є мій. – R 2672
* * *
Господь випустив свої вівці з вівчарні Мойсеєвої Угоди через Свою смерть і їхнє посвячення Йому. Як справжній пастир Він не поганяв їх, лиш провадив, і вони ступали за Ним до зелених пасовищ та спокійних вод Слова по благословенних стежках праведності. Вівці розпізнають Його голос – Правду – по солодкому, потішаючому та гармонійному звучанню. Він для них є життям.
Співзвучні вірші: Єз. 34:2,12,14,23; Ів. 14:6; Рим. 5:1,2; Євр. 10:19-22; Ів. 10:1-18; 15:13; Пс. 23:1-4; Євр. 13:20; 1 Пет. 5:4; Зах. 11:17; Наум 1:7; 1 Кор. 8:3; 2 Тим. 1:12; Іс. 53:6.
Пісні:
Вірші Зоріння: 70. Статті з Вартової Башти: R 4732
Питання: Як Ісус як Пастир, а я як вівця взаємно співпрацювали на цьому тижні? В яких обставинах? З якими результатами?