Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім’я Твоє — Лук. 11:2.
Ці слова виражають прославлення, оцінення Божої доброти і величі, і відповідну пошану для Нього. Коли ми звертаємось з проханням до Господа, то перші наші думки повинні бути не про себе, ані про наших близьких – Бог має бути першим у всіх наших думках, замірах і планах. Ми не повинні молитися ні про що, що не було б в гармонії з славою і честю Імені нашого Небесного Отця. Ми не маємо бажати для себе, ні для наших близьких, нічого такого, що Він не визнає вповні і не заохочує нас про те молитися. Мабуть жодне з достоїнств серця не перебуває в більшій небезпеці викреслення з життя номінальних Християн, чим пошана для Бога. – R 3351
* * *
Бог для своїх дітей робить навіть більше, аніж земний батько для своїх. Він сплоджує їх, любить, має з ними спільність, забезпечує, приготовляє, розвиває і дає спадок. Як наш Небесний Отець Він робить все це на найвищому рівні. Тож найбільш правильним буде вшанування Його Імені. Ми це робимо, коли віддаємо найвищу честь і прихильність наших сердець, розумів, душ і сил. В результаті така поведінка означає кристалізацію Христової подібності в нас і пристосування нас до Царства. Ми не прагнемо віддати Йому меншої честі.
Улюблені, якщо ми переконуємося, що Бог визнав нас за гідних зазирнути в сувій Його Плану, який Він відпечатав для нас через нашого благословенного Господа Ісуса, Лева з племені Юди, то ми повинні доказувати нашу гідність і надалі заглядати в нього та читати про дивовижні речі Його права – через наш вірний послух і повну лояльність у всьому. Не легковажмо цим великим привілеєм зарахування нас до гідних участі в благословенній службі відбивання світла Божої Правди! Стараймось доказати, що ми є цінними дорогими каменями, справжніми діамантами, які щиро приймають і чудово передають іншим світло Правди, вірно переносячи найсуворіші утиски, які Бог може допустити на нас, тому що, як будемо вірні в тих малих речах, то у властивому часі будемо також визнані за гідних бути з Христом в силі й великій славі. – R 3103
* * *
Це питання нашого вірша стосується того, хто був гідним стати Тлумачем і Виконавцем Божого Плану. Могутній ангел, який поставив це питання, представляє Угоду Закону, яка під час Єврейського віку не знайшла нікого гідного, хто міг би стати Тлумачем і Виконавцем Божого Плану; а богобоязливі люди того і теперішнього віку були засмучені від того, що Закон доказав грішність всього людства. Нехай буде благословенна ласка нашого Бога, тому що Він, завдяки Своїй Мудрості, Справедливості, Любові і Силі, знайшов для нас джерело життя, що діє в Ісусі Христі і через Ісуса Христа, Агнця, «що призначений був іще перед закладинами світу»! Силач між вождями Божого люду не тільки виконав кожну вимогу Справедливості, досконало дотримуючись всіх її приписів, а також беручи на себе його вирок на Адама і його рід, але також виконав кожну пропозицію Любові, вповні використовуючи кожну можливість жертви. Він гідний! Так, Він увесь – пожадання!