Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло — 2 Тим. 2:21.
Коли хто бажає почесті від Бога, то нехай не втомлюється шукати її у визначений Богом спосіб – шляхом покори, тому що свою благодать Господь дає покірним. Якщо ви хотіли б бути посудиною на честь, вживаною Володарем, то покоріться під міцну Божу руку, щоб Він вас Свого часу повищив. Та не дуже поспішай з цим, а «все, що всилі чинити рука твоя, теє роби», починаючи і постійно продовжуючи очищати свою земну посудину, щоб вона могла бути придатною для вжитку Володаря. – R 3096
* * *
Речі, від яких ми маємо очиститись, це вади тіла і духа. Це означає, що ми маємо звільнитись не лише від зла, яке вкоренилося в наших тілах, як особиста неохайність, тютюн, спиртні напої і наркотики, обжерливість, непристойність і т.п., але й від зла, яке вкоренилося в наших розумах і серцях, як неправда, невірство, розпач, нерішучість, нетерпимість, безбожність, нестача братерських почуттів, самолюбство, пиха, марнославство, боягузтво, лінивство, суперечки, ненависть, нещирість, жадібність і т.п. Основною частиною нашої християнської боротьби є бій проти гріха, омани, самолюбства і світовості. Таке очищення здійснюється через діяльність Святого Духа і зміцнення цього Духа. Воно приготовляє нас до почестей в Бога, резервує нас для Нього, пристосовує для Його служби і приготовляє до кожного доброго слова і діла. До нас всіх, а особливо пілігримів і старших, скерований наказ: «Очистьтеся ви, що носите посуд Господній!».
Виберіть собі сьогодні, кому будете служити… А я та дім мій будемо служити Господеві — Іс.Н. 24:15.
Нехай інші шанують кого хочуть і що хочуть, але ми, котрі спробували, що Господь добрий, котрі пізнали Його через Його Слово, через Його провидіння і через силу Його Духа, яка побудила нас до віднови нашого життя, не можемо чинити нічого іншого, як тільки шанувати Бога. Шануючи Його, ми мусимо беззастережно Йому довіряти. А довіряючи Йому без застережень, ми з задоволенням будемо поступати дорогою, яку Він нам вказує. Довіряючи і поступаючи таким чином, будьмо задоволені зі всього, що нас зустріне, бо ж рука, яка нас провадить, це Його рука. І будьмо певні, що так ідучи за правдивим Пастирем, ми обов’язково дійдемо до вівчарні Царства. В цьому запевненні ми маємо радість, мир і благословення серця, навіть у домі нашої мандрівки. – R 2872
* * *
Швидке прийняття рішення виконувати Господню волю, коли ми розпізнаємо її, є єдиним гідним способом поводження вірних. Характерним є те, що частково невірні стримуються від виконання Божої волі і одночасно з тим ідуть на компроміс зі злом, навіть, якщо попередньо пізнали Божу волю стосовно добра і зла. Хоча Господь є довготерпеливим, та, остаточно, Він змусить таких прийняти рішення. Так покерує їхніми досвідченнями, що вони будуть змушені прийняти рішення чинити Його волю або піти проти неї. Тому нехай вірні, як старожитній Ісус Навин, словом і ділом заохочують частково невірних до властивого рішення; але незалежно від того, чи ті останні приймуть заохочення чи ні, нехай вірні під головуванням Христа, їх Голови, і надалі залишаться мертвими для себе і світу, а живими для Бога. Наскільки вони зможуть проявити свій вплив, так нехай служать Господеві.