Тож ви улюблені, знаючи це наперед, стережіться, щоб не були ви зведені блудом безбожних і не відпали від свого вґрунтування, але щоб зростали в благодаті й пізнанні Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа — 2 Пет. 3:17, 18.
Ми зростаємо в знанні тоді, коли звертаємо увагу на Божі обітниці, і через віру застосовуємо їх до себе, коли розпізнаємо в нашому житті здійснення цих обітниць; водночас ми зростаємо в благодаті, бо якщо кожен пункт знання не буде прийнятий в добре, чесне серце і не принесе своєї міри послуху і праведності (благодаті), то ми не будемо приготовані до наступного ступеня знання, що в результаті було б зупинкою, або, можливо, поверненням назад. І як втрата знання означала б певну втрату ласки, так втрата ласки означала б пропорційну втрату знання – входження в темряву, де обітниці Божого Слова ставатимуть все більш невиразними й тьмяними, в тій же мірі, в якій ми втрачаємо доброту або благодать в світовості чи гріху. – R 3156
* * *
Попереджений – значить озброєний. В цей день злий Господь застеріг нас від зла, яке наближається, від якого ми будемо захищені, якщо будемо розвивати властивого духа. Якщо ми не будемо так робити, то це зло, подібно, як блуди грішників, з певністю схопить нас в свої сильця і призведе до втрати нашої нагороди. Нашим єдиним захистом від цього зла є щоденне зростання в благодаті і пізнанні нашого Господа Ісуса.
А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися — Дії 22:16.
В цьому зверненні є безпосередність, гідна наслідування тими всіма, котрі мають вплив на інших і стараються вивести їх на властиву дорогу, спонукаючи до готовності, до цілковитого послуху, до цілковитого визнання Господа і Правди. Якщо такі не відчувають схильності до негайного послуху, хоча очима своєї віри побачили Господа, а вухами почули Його голос, то вони будуть ще менш слухняні тоді, коли світ, тіло і диявол скажуть їм: Не будьте скрайніми, будьте радше поміркованими, не посвячуйтесь цілковито Господу, бо ваші ближні і друзі подумають, що ви не в своєму розумі; це перешкодить також вашим надіям і перспективам, а ваших друзів змінить на ворогів; це дуже дорого вам коштуватиме, не поспішайте! – R 2823
* * *
Здається, Савл з Тарсу, згідно з нашим віршем, перед тим, як активно розпочати служіння, очікував на обставини, події та умови, які уповноважать його до того, до чого заохотив його Господній посланник. В цьому він є для нас прикладом. Ми маємо стояти спокійно і чекати на Господа, аж Слово Господа через свої засади і свого Духа, а також провидіння згодиться схвалити те, до чого ми є схильні, якщо навіть обставини, події та умови, здається, будуть підганяти вперед. Однак, як Савл, не вагаймося піти вперед, коли Господнє Слово запрошує нас до цього. Ефективний опір злому тиску піти вперед, переможне очікування на Господа, аж Він запросить нас піти наперед, і швидкий послух в той час є славним ступенем осягнення розвитку характеру. Правдоподібно, на жодному пункті християнського характеру ми не є частіше випробовувані, ніж на цьому, а особливо, коли ми є провідниками Господнього люду.