Не хлібом самим буде жити людина, але кожним словом, що походить із уст Божих — Мат. 4:4.
Ми повинні засвоїти урок, що життя людини не полягає в численності речей, які вона посідає, – їжі та одягу, – але її життя в найповнішому, найбільшому і найвищому значенні залежить від її повного підкорення під Божу волю, від звертання пильної уваги на кожне слово, що походить із уст Божих. Кожна настанова, кожне заохочення, кожна обітниця є необхідними для розвитку тих, яких Бог тепер кличе до вічного життя як спадкоємців з Його Сином в Царстві. Тому, як учні, послідовники Господа Ісуса, стараймося щораз більше утвердити в пам’яті слова цього вірша і поступати згідно з ними. – R 3058
* * *
Життя людини не полягає в численності земних речей, які вона посідає. Тим, що є дійсно вартісним, як в даванні, так і в підтримуванні життя, є науки Божого Слова. Тому-то дуже помиляються ті, котрі хочуть підтримувати своє грішне життя за допомогою земних засобів. Для слухняних і чуйних сердець Слово Боже є духом і життям, воно для них є могутнім і життєдайним.
Виберіть собі сьогодні, кому будете служити… А я та дім мій будемо служити Господеві — Іс.Н. 24:15.
Нехай інші шанують кого хочуть і що хочуть, але ми, котрі спробували, що Господь добрий, котрі пізнали Його через Його Слово, через Його провидіння і через силу Його Духа, яка побудила нас до віднови нашого життя, не можемо чинити нічого іншого, як тільки шанувати Бога. Шануючи Його, ми мусимо беззастережно Йому довіряти. А довіряючи Йому без застережень, ми з задоволенням будемо поступати дорогою, яку Він нам вказує. Довіряючи і поступаючи таким чином, будьмо задоволені зі всього, що нас зустріне, бо ж рука, яка нас провадить, це Його рука. І будьмо певні, що так ідучи за правдивим Пастирем, ми обов’язково дійдемо до вівчарні Царства. В цьому запевненні ми маємо радість, мир і благословення серця, навіть у домі нашої мандрівки. – R 2872
* * *
Швидке прийняття рішення виконувати Господню волю, коли ми розпізнаємо її, є єдиним гідним способом поводження вірних. Характерним є те, що частково невірні стримуються від виконання Божої волі і одночасно з тим ідуть на компроміс зі злом, навіть, якщо попередньо пізнали Божу волю стосовно добра і зла. Хоча Господь є довготерпеливим, та, остаточно, Він змусить таких прийняти рішення. Так покерує їхніми досвідченнями, що вони будуть змушені прийняти рішення чинити Його волю або піти проти неї. Тому нехай вірні, як старожитній Ісус Навин, словом і ділом заохочують частково невірних до властивого рішення; але незалежно від того, чи ті останні приймуть заохочення чи ні, нехай вірні під головуванням Христа, їх Голови, і надалі залишаться мертвими для себе і світу, а живими для Бога. Наскільки вони зможуть проявити свій вплив, так нехай служать Господеві.